Стереотипні дії і їх використання при управлінні поведінкою індивіда.

Стереотипні поведінкові схеми дії і їх використання при управління індивідом засобами психології.

Види корисних стереотипних рішень:

· Стереотипи пов’язані з фізіологією і споживанням: функціонуванням органів тіла людини;

· Професійні навички, які вживаються коли ніколи думати – прийоми бойових мистецтв;

· Те, що сам індивід прагне вивести з-під контролю своєї свідомості;

Суспільні стереотипи не завжди проявляють як суспільні. Вони маскуються під логіку, культуру, науку – під зручності. Це призводить до того, що індивід не бачить іншого варіанту дій крім стереотипної, або вважає стереотипний варіант найбільш розумним.

Перешкоди для самостійного мислення:

· Стереотипи ворожі по відношенню до індивіду – помітні та легко переборні;

· Стереотипи байдужі по відношенню до індивіду – здаються не перешкодою, а допомогою;

· Що здаються об’єктивною реальністю – стіна, яку не пробити, але можна обійти.

Характерні стереотипні реакції людей:

1. люди звикли, що речі, які знаходять далі є меншими;

2. Людина звикла, що сидіння певної висоти;

3. Певні кольори пов’язані з правилом дорожнього руху чи безпеки.

Стереотипи:

1. Норми культури;

2. Обряди – традиційні символічні дії, які супроводжують важливі моменти, людські і суспільні поняття і покликані зміцнювати соціальні зв’язки;

3. ритуал – вид обряду, який являє собою форму складної історичної поведінки, що склалася історично, впорядкована система дій, що покликана підкреслювати особливу цінністю і значення для людини певних соціальних процесів і відносин. Відіграє важливу роль в історії суспільства і традиційно використовується як метод соціального виховання.

4. Обряд – встановлює норми поведінки людини в рамках тієї чи іншої соціальної групи. Основна соціальна функція етикету – закріплення внутрішньо групових і міжгрупових соціальних відмінностей.

5. Канон – догматичні стереотипи. В світському житті використовуються: біблійні, церковний, мистецтво (стійке правило художньої творчості).

6. Стандарт – закон, еталон, зо прийнятий як вихідний для зіставлення з ним інших, подібних об’єктів.

Основні прийоми виявлення стереотипів:

ü виявлення стійких тем розмов відносно стереотипуємого об'єкта, у досліджуваній аудиторії;

ü проведення опитувань, інтерв'ю, анкетування на невеликих фокус-групах;

ü прийом незакінченого речення, коли людина продовжує фразу, почату дослідником у відношенні професії й особистості психолога;

ü використання методу виявлення асоціацій, коли невеликій групі опитуваних пропонується в плині 30 секунд написати, з чим у них асоціюються слова "психолог", "психологічна допомога", "психологічна консультація".

У свідомості людини, з моменту народження і до глибокої старості, народжується, формується величезна кількість стереотипів.

Стереотипи бувають:

– позитивними;

– негативними;

– нейтральними. Їх ще називають стереотипами "популярності, але байдужності".

А також існує декілька їхніх класів:

1. Особисті. Ці стереотипи людина формує сама. До них відносяться його різні переконання, пристрасті - усе те, що (на думку людей) складає особистість, індивідуальність людини, його інтереси і широту натури.

2. Гендерні. Являють собою культурно і соціально обумовлені думки про якості, атрибути і норми поводження представників обох статтей і їхнє відображення в мові. Гендерна стереотипізація фіксується в мові, тісно зв'язана з вираженням оцінки і впливає на формування очікувань від представників тієї чи іншої статі визначеного типу поводження. Гендерні стереотипи дуже спрощують реальну ситуацію, однак у колективній суспільній свідомості вони закріплені міцно і міняються повільно.

3. Сімейні. Сімейні стереотипи формуються під впливом сімейних традицій, установок, правил.

Суспільні чи соціальні. Формуються під впливом суспільства і соціуму. Політика держави формує державні стереотипи, релігія - релігійні, реклама - споживчі.

Основні властивості стереотипів:

Ø здатність впливати на прийняття рішення індивіда, нерідко всупереч логіці;

Ø у залежності від характеру установки стереотипи майже автоматично "підказують" одні доводи у відношенні вибору об'єкта чи ухвалення рішення і витісняють зі свідомості інші, протилежні першим;

Ø стереотип, на відміну від "потреби взагалі", має виражену конкретність.

Розглядаючи окремо деякі види стереотипів ми виділили наступні особливості:

1. Характерні мовним стереотипам:

Ø Ознаки й атрибути, що містяться в мовних стереотипах, використовуються розмовляючими для оцінки віднесеності предметів до того чи іншого класу на основі сімейної подібності.

Ø Різні типи термінів мають фундаментально різні мовні стереотипи. Кольоровизначення засновано на перцепції: терміни базових кольорів базуються на конкретних зорових образах з різними аспектами сприйняття, більш складні ж терміни - на більш абстрактному представленні, більш близькому до картин, чим до слів. Терміни, що характеризують соціальні ролі, зв'язані з усвідомленими думками.

Ø Для кожного типу терміна можна пророчити заздалегідь, який тип ознак буде включений у семантичну компетенцію. Ознаки сприйняття для кольору, типове поводження - для позначень живого світу, функціональне призначення - для артефактів, соціальні функції, місце на соціальній шкалі, типові риси чи типове поводження і доход - для термінів соціальної сфери.

2. Характерні етнічним стереотипам:

Ø Стереотип виникає при відсутності чи недостатності інформації про визначеного індивіда, етнічну групу;

Ø Чим більша кількість людей погоджується з даним етнічним стереотипом - тим більше правдивим він вважається;

Ø Якщо дві різні групи людей мають визначений стереотип про третю групу - він вважається більш правдивим.

3. Гендерні ж стереотипи є окремим випадком стереотипу і виявляють усі його властивості.

Параметри стереотипів:

2. Ступінь необхідності в повсякденному житті: дуже необхідні в побуті, на одному полюсі, протипоставлені тим, що мають деструктивний заряд.

3. Ступінь незакостенілості і змінюваності, гнучкості в зміні перспектив.

4. Зміст стереотипів: заперечливе (а тому агресивне) протипоставлено стверджуючому (необразливому).