Використання брому
У медицині сполуки брому застосовують як заспокійливі засоби при підвищеній збудливості, як снодійні та протисудомні препарати. Йодобромні ванни використовують у фізіотерапії.
Бор(В)
Бор– умовно есенційний мікроелемент. У мікрокількостях він постійно необхідний для нормального метаболізму. Назва елемента походить від лат. borax (бура). Бор міститься у земній корі у значній кількості. У природі бор знаходиться у вигляді борної та поліборної кислот і їх солей.
Поширення у природі та добова потреба
Щоденне споживання бору може значно змінюватися залеж-но від характеру харчування. Повноцінний раціон зі змішаною їжею постачає в організм людини близько 2 мг бору на добу.
Джерела:
· продукти рослинного походження: кореневі овочі, морква, нецитрусові фрукти – яблука, груші, виноград, чорнослив, горіхи, боби, вино, пиво, сидр;
· продукти тваринного походження: м′ясо, риба, молочні продукти бідні на бор.
У деяких країнах джерелом бору є питна вода. У природних водах бор знаходиться у вигляді іонів борних кислот. Особливо багаті на мікроелементи лужні води. У високомінералізованих природних водах вміст бору може сягати таких значень, що вживання води стає небезпечним. Рекомендований ВООЗ вміст бору у воді дорівнює 0,3 мг/л.
Кількість бору у продуктах залежить від забруднення ґрунтів боровмісними мінеральними добривами, стічними водами, відходами промисловості. Відомо, що мікроелемент здатен накопичуватися у рослинах. Кількість бору значно зменшується в овочах і фруктах під час їх переробки.
Добова потреба у борі становить приблизно 0,3–1,0 мг.
Метаболізм
Всмоктування. Найбільша кількість бору надходить в організм людини у складі повітря під час дихання, частина – з водою та у складі їжі. Незначна кількість його може потрапляти в організм через шкіру з косметичними та мийними засобами.
У кишечнику бор у вигляді борної кислоти та її солей швидко всмоктується. Зазвичай абсорбується до 90 % мікроеле-мента. Вітамін D, кальцій, магній покращують засвоєння бору.
Нормальна концентрація бору в плазмі крові становить 0,02 – 0,075 мкг/мл. Цей показник залежить від забруднення мікроелементом навколишнього середовища та може сягати в окремих регіонах 0,45 – 0,66 мкг/мл.
Поширення у тканинах. В організмі дорослої людини міститься приблизно 20 мг бору. Він наявний у всіх тканинах, найбільше його знайдено у кістках, зубній емалі, селезінці та щитоподібній залозі. Середній вміст бору у тканинах людини і тварин дорівнює 0,05 до 0,6 мкг/кг.
Екскреція. Основна кількість бору екскретується з сечею.
Біологічна роль В
Біологічна роль бору вивчена недостатньо. Відомо, що він:
· бере участь у формуванні кісткової тканини, сприяє надходженню Са у кістки, попереджає розвиток остеопорозу;
· сприяє нормалізації функцій паратгормонуі опосередковано впливає на метаболізм вітаміну D, фосфору, кальцію, магнію;
· впливає на функцію статевих залоз і метаболізм стероїдних гормонів, активність щитоподібної залози;
· бере участь у метаболізмі вуглеводів, ліпідів, білків і нуклеїнових кислот;
· впливає на активність окремих ферментів – алкогольдегідро-генази, альдегіддегідрогенази, ксантиндегідрогенази, цито-хром-b5-редуктази; може з′єднуватися з активними цент-рами хімотрипсину, гліцеральдегід-3-дегідрогенази;
· бере участь у регуляції ЦНС;
· здатен інгібувати дію вітамінів В2 і В12, пригнічувати окис-нення адреналіну, зменшувати утворення оксалатів у сечі.
Причини та ознаки надлишку та дефіциту бору
Надлишок бору.Сполуки бору належать до сильнодійних токсичних речовин.Професійна інтоксикація бором можлива у робітників металургійної, хімічної промисловості, при вироб-ництві скла, лаків, фарб, абразивів та ін. У людини та тварин, які вживають рослинну їжу з надлишком бору, розвиваються ознаки отруєння – «борний ентерит». Це ендемічне захворювання спостерігається у ендемічних регіонах, де у ґрунтах і воді міститься надмірна кількість бору.
Верхня межа безпечного добового споживання мікроеле-мента для людини становить 13 мг, кількість від 10 до 20 г/добу є смертельною.
Ознаки надлишку бору. Нетривале вдихання парів бору викликає подразнення дихальних шляхів і очей.
Гостра інтоксикація сполуками бору супроводжується нудотою, блюванням, діареєю, судомами, олігурією, порушен-ням функції нирок, болями у м′язах, психічними порушеннями, летаргією.
Нетривале вживання надмірної кількості сполук бору викли-кає подразнення ШКТ – втрату апетиту, нудоту, блювання, пронос та зневоднення організму.
Хронічна інтоксикація бором призводить до значних розладів травлення, розвитку «борного ентериту», анемії, висипань на шкірі та її лущення, зниження статевої активності, випадіння волосся. Згодом розвиваються ознаки ушкодження печінки, нирок, ЦНС, зниження репродуктивної функції.
Дефіцит боруспостерігається рідко івиникає при недостатньому його споживанні. Зниження вмісту мікроелементу впливає на обмін інших мінеральних речовин, тому визначити ознаки дефіциту досить важко.
Ознаки недостатності бору. Відомо, що нестача бору призводить до захворювань суглобів, розвитку остеопорозу, порушень формування кісток та роботи ендокринних залоз, затримки росту та зниження розумових здібностей у дітей, нервових розладів у дорослих, уролітіазу, гіперхромної анемії.
Дата добавления: 2015-04-01; просмотров: 2954;