Методи досліджень уваги.

При дослідженні пам’яті і уваги велике значення мають деякі експериментально-психологічні методики: запам'ятовування 10 слів, не пов’язаних за змістом, чи набору цифр, відтворення розповідей, «коректурна проба", відшукування чисел за таблицями Шульте та ін.

„Коректурна проба”. У спеціальному бланку коректурної таблиці досліджуваний повинен закреслити 2 вказані йому цифри чи літери. Враховують кількість помилок, швидкість у хвилинах і час виконання завдання в цілому. Перевірку правильності виконання проводять за завчасно виготовленим «ключем» (бланк з відміченими літерами). Складають графік, який за хвилинами відбиває зміни швидкості й точності. За нормою здорові особи молодого віку при роботі протягом 10 хв. допускають від однієї до 10-15 помилок. Проба спрямована на перевірку стійкості уваги та стомлюваності, але в ході її виконання можна реєструвати

ставлення до завдання та емоційні реакції (уповільнення темпу і зростання кількості помилок при астенічних станах тощо).

Відшукування чисел за таблицями Шульте. Досліджуваний повинен послідовно на кожній із 5 сторінок (розміром 60x60) з безладно написаними числами від одного до 25 їх відшукати і вказати послідовність. Враховується час, витрачений на кожну таблицю. У здорових осіб молодого віку він дорівнює 30-60 с. Проба розрахована на перевірку збереження обсягу і стійкості зорової уваги, швидкості орієнтаційних пошукових рухів зору (уповільнення темпу при втомі, астенічних станах, епілепсії, затримка при церебральному атеросклерозі тощо).

Рахунок за Крепеліном. На спеціальному бланку із завданням досліджуваний повинен скласти 2 числа і одержану суму записати. Враховують кількість виконаних операцій за 15 с. у кожному рядку і кількість помилок. Будують графік одержаних результатів. Проба спрямована на вивчення психічного темпу, коливання уваги, її переключення, втомлюваності і ставлення хворого до завдання. Видозмінений варіант проби, в якому передбачено зміну додавання та віднімання, дає змогу судити про рухливість уваги, швидкість її переключення (уповільненість, зростання кількості помилок при астенії).

Відраховування. Досліджуваному пропонують такі завдання: від 200 відняти 17, від 100-7, від 30-3 і т. ін. (залежно від його освіти). Віднімання проводиться усно або письмово. Фіксується швидкість (за допомогою секундоміра), затримки, помилки. Пробу застосовують для перевірки збереження навичок лічби, втомлюваності, стійкості уваги, ступеня утрудненості інтелектуальних процесів.

Зорова пам'ять включає запам’ятовування лінійних геометричних фігур (за Ф. Є. Рибаковим) простих і більш складних малюнків. Досліджуваному пропонують уважно розглянути і запам'ятати геометричні фігури протягом 10 с, а потім пропонують відшукати їх серед фігур, зображених на іншій таблиці. Звичайно досліджуваний запам’ятовує 5-6 фігур. У такий же спосіб проводять дослідження на запам’ятовування об’єктів на таблицях.

Досліджують можливість утворення і відтворення відразу декількох тимчасових зв'язків, що замикаються на подразникові першої сигнальної системи (на зорові комплекси – незнайомі і знайомі, відносно прості і складніші). Часові зв’язки проявляються в рухових і мовних реакціях.

Слухова пам'ять – запам'ятовування цифр, слів і речень на слух. Досліджуваному пропонують уважно вислухати і запам’ятати цифри, слова, речення і повторити їх. Слова треба читати повільно і чітко. Дослідження рекомендують розпочинати з однозначних чисел, потім переходити до двозначних, тризначних і т. д. (це стосується запам'ятовування слів із різною кількістю

складів). Матеріал, що пропонується для запам'ятовування, досліджуваному читають один раз. Необхідність повторного читання-уже вказує на послаблення у нього пам'яті і уваги.

Заучування 10 слів (за А.Р. Лурія). Досліджуваному зачитують 10 слів і пропонують їх повторити. Це повторюється 5 разів із записом названих слів, а через 50-60 хв. досліджуваний без нагадування повинен відтворити слова, які він запам'ятав. Складають графік одержаних результатів (за нормою до третього повторення відтворюється 9 чи 10 слів). Проба дає змогу судити стан пам'яті, стійкість уваги й емоційне ставлення досліджуваного до експерименту.

Відтворення розповідей. За прочитаним або прослуханим коротким оповіданням досліджуваний повинен дати усний чи письмовий виклад його змісту. Методика дає змогу перевірити стан пам'яті, стійкість уваги і логічне мислення.