Функції і властивості мови.

Розрізняють дві головні функції мови, які пов'язані між собою. Перша - здійснення процесу спілкування між людьми (комунікативна функція). У другій функції мова виступає як засіб виразу думок.

У комунікативній функції мови виділяють три сторони:

1. Інформаційна. Виявляється в передачі знань.

2. Виразна (експресивна). Допомагає передати відчуття.

3. Спонукальна. Полягає в здатності людини за допомогою мови спонукати людей до дії.

Мова як засіб мислення виконує дві функції:

1. Сигніфікативна - позначення словом предметів і явищ;

2. Функція узагальнення, пов'язана з тим, що слово позначає не тільки окремий предмет, але цілу групу схожих предметів і є носієм істотних ознак.

До основних методів мови належать: спостереження, бесіда, експеримент.

При безпосередньому спілкуванні важливим засобом є також мова міміки і жестів, яка не тільки доповнює й збагачує, індивідуалізує звичайну мову, але й інколи замінює її
(при спілкуванні з глухонімими).

Крім комунікативної (мова як засіб спілкування), мова виконує ще: гносеологічну (пізнавальну); експресивну (енергетично-почуттєво-емоційну); творчу, зокрема мислетворчу; номінативну (називну); ідентифікаційну (націєтвірну), культурогенеративну, естетичну функції.

У визначенні функцій мови єдності немає. У працях з мовознавства спостерігаємо єдність у таких функціях: інформаційна, комунікативна, емотивна, когнітивна.

• 1. Інформаційна функція полягає в тому, що мова є засобом пізнання, збирання й оформлення всіх тих знань, які накопичені людьми в процесі їх свідомої діяльності. Різновидами цієї функції є функція збереження інформації, контактна функція, функція оформлення культурних цінностей.
• 2. Комунікативна функція реалізується у спілкуванні, розмовах, діалогах, полеміці. Вона створює суспільство як соціум. Комунікативна функція може виступати як самовираження особистості.
• 3. Емотивна функція охоплює величезний діапазон у мовленнєвій поведінці людини. Ця функція мови реалізується в художній літературі, ораторському мистецтві, у дискусійному мовленні – суперечці, полеміці, пісні, опері тощо.
• 4. Когнітивна функція. Це і спогади, роздуми у хвилини відпочинку, підготовка до усних висловлювань і формування письмового тексту, творча діяльність та ін.

У сфері спілкування провідною функцією є комунікативна. У мовленнєвій діяльності вона реалізується в одному з трьох можливих варіантів:

• індивідуально-регулятивна функція (функція впливу);
• колективно-регулятивна функція (радіо, газета, ораторське мовлення) – реалізується в умовах “масової комунікації”, немає зворотного зв'язку;
• саморегулятивна функція (під час планування власної поведінки).

Види мовлення: зовнішнє (монолог, діалог), внутрішнє (слова про себе), письмове.

Мова має певні властивості, до основних з них належать: змістовність, зрозумілість, виразність, впливовість.