Складові лідерства

З часів створення теорії лідерських рис неодноразово починалися спроби визначення межі компетенції ефективного лідера. Ці спроби цілком виправдані, оскільки з їхньою допомогою дослідники намагаються відповісти на питання: що ж саме повинен вміти робити лідер? Зрозуміло, що з ускладненням задач, що стоять перед лідерами, розширюється і спектр навичок, якими вони повинні володіти.

Якості, що найбільш часто зустрічаються в успішного лідера, наступні:

Інтелектуальні здібності: розум і логіка, розважливість, проникливість, оригінальність, здатність до концептуалізації, освіченість, знання справи, уміння висловлювати свої думки, цікавість і здатність освоювати нові знання й навички, гостра інтуїція.

Риси характеру особистості: ініціативність, гнучкість, пильність, прагнення до творіння та творчість, чесність, цілісність особистості, сміливість, впевненість у собі, врівноваженість, незалежність, самостійність, амбіційність, потреба в досягненнях, наполегливість і завзятість, енергійність, владність, працездатність, агресивність, прагнення до переваги, обов’язковість, співчутливість.

Надбані уміння: уміння заручатися підтримкою, кооперуватися, завойовувати популярність і престиж, такт і дипломатичність, уміння брати на себе ризик і відповідальність, організовувати, переконувати, змінювати себе, надійність, уміння жартувати і розуміти гумор, розбиратися в людях.

Даний перелік зовсім не означає, що успішному лідеру необхідно володіти всіма перерахованими вище якостями. Однак важливо підкреслити, що значну кількість із цих якостей можна розвити за допомогою цілеспрямованої роботи. Основна умова при цьому – оволодіння навичками самоаналізу, що дозволяє визначати сфери самовдосконалення.

Однак сукупність лідерських якостей ще не є вичерпною характеристикою лідера. Важливо те, як ці якості проявляються.