Команди і розділене лідерство

Організація роботи на базі команд вимагає особливої уваги до ролі й цілей лідера. Зокрема, в міру розвитку команди роль лідера змінюється: на початкових етапах він, як правило, відіграє роль учителя й наставника, а на заключному етапі – роль фасилітатора. Однак у діяльності команд (малих груп) мається ще один аспект, а саме: неможливо, а часто й недоцільно, щоб роль лідера виконувала одна людина протягом усього періоду роботи команди.

Дійсно, при реалізації конкретного проекту часто виявляється, що його лідером у різні періоди часу повинні ставати різні люди, чия компетенція найбільше відповідає даній фазі виконання роботи. Це не означає, що лідери, які виконали свої функції на попередніх фазах, повинні залишати команду. Вони можуть продовжувати в ній працювати, але тепер уже в ролі послідовників. Таким чином, один і той же працівник повинен уміти бути і лідером, і послідовником, а лідерство може передаватися як естафетна паличка.

Такий підхід одержав назву розділеного лідерства. Цілком очевидно, що він вимагає інших навичок, ніж традиційне лідерство.

Тут доречно відзначити принципові розбіжності між групою працівників і командою. Група може успішно виконувати чітко структуроване завдання, але результат буде ненабагато перевершувати просту суму результатів, отриманих членами групи. При командній діяльності виникає ефект синергії, і результати здобувають нову якість.