Замінники лідерства

Усі замінники поділяються на три категорії: пов’язані з підлеглими, пов’язані із завданням і пов’язані з організацією. Наприклад, якщо результат виконання роботи слабо залежить від конкретного способу її виконання (тобто робота методично інваріантна), навряд чи необхідні якісь спеціальні дії з боку лідера, крім контролю, націлені на виконання завдання. Якщо послідовники відчувають потребу в незалежності, конкретні форми психологічної підтримки з боку лідера можуть навіть негативно вплинути на ситуацію.

“Двигун лідерства”

Один із провідних сучасних дослідників лідерства Н.Тічи [6] спробував відповісти на питання про те, які особливості лідерства можуть забезпечити не просто успіх організації, а її довгостроковий успіх. Результатом його дослідження стала концепція “двигуна лідерства”, основна ідея якої полягає в тому, що в організаціях, які домагаються довгострокового, стійкого успіху, лідери у вищому ешелоні менеджменту приділяють особливу увагу формуванню лідерів на всіх рівнях управління. Іншими словами, ефективний лідер не тільки сам має набір якостей і умінь, необхідних для управління організацією та її процвітання у навколишньому середовищі, яке швидко змінюється, але і вміє підготувати кваліфікованих послідовників. Особливість теорії Тічи полягає в тому, що він пропонує конкретні ідеї для вироблення навичок, що дозволяють виховувати нових лідерів.

На думку Тічи, лідери, які досягають своїх цілей, не просто використовують своїх послідовників, але й навчають їх, прагнучи перетворити їх із послідовників у самостійно мислячих лідерів. При цьому лідери розглядають власне навчання й навчання інших як одну зі своїх основних функцій і використовують для цього будь-які можливості. Більше того, виховання нових лідерів у таких організаціях стає частиною корпоративної культури, таким чином, включається “двигун лідерства”.

Що ж дозволяє сформованим лідерам ефективно виховувати нових лідерів?

Ефективні лідери володіють чітко структурованою системою ідей, заснованих на знаннях і системі цінностей, що формулюється лідером таким чином, що цілком сприймається послідовниками.

Отже, формування в колективі певної точки зору вимагає вироблення системи ідей і усвідомлення цінностей, на основі яких здійснюється професійна діяльність. Система ідей повинна підтримуватися відповідною системою цінностей. Цінності, на яких ґрунтуються лідери, часто не дуже й просто сформулювати. Однак, домігшись чіткого вираження цих цінностей, набагато легше повести за собою людей. Тому декларування цінностей – це реальна задача, яку доводиться вирішувати усім, хто претендує на роль лідера.