Увага до людини

Увага до виробництва

Мал. 6.3. “Решітка менеджменту”

Лідерство – провідне положення окремої особистості чи соціальної групи, зумовлене більш ефективними результатами діяльності

Лідерство – поняття, що здавна привертало увагу людей. До початку XX ст. найчастіше мова йшла про політичних лідерів. Так, книга Н.Мак’явеллі “Державець”, написана в XVI ст., по суті була книгою про лідерство й владу лідера. Не випадково в наші дні деякі теоретики управління намагаються застосувати ідеї Мак’явеллі до пояснення феноменів влади й лідерства в організаціях [4].

Дослідження лідерства пройшло кілька етапів. Перший характеризувався тим, що вчені намагалися визначити якості, якими повинен володіти ефективний лідер. Так народилася теорія лідерських якостей.

Зокрема, американський дослідник Тід у 1935 р. опублікував книгу “Мистецтво лідерства”, в якій склав наступний перелік найбільш істотних якостей лідера:

• фізична й емоційна витривалість;

• розуміння призначення організації і напрямки її діяльності;

• ентузіазм;

• дружелюбність, приязнь і прихильність інших;

• порядність.

Однак теорія лідерських якостей не дала значних практичних результатів. Виявилося, що приблизно однаково успішні лідери можуть мати якості, які сильно відрізняються і навіть є взаємовиключними. Крім того, складений дослідниками список бажаних якостей ефективного лідера надто довгий: на практиці жодна людина не володіє повним їх набором. Інакше кажучи, надія на те, що можливо провести “інвентаризацію” лідерських якостей і на її основі підбирати лідерів, не виправдалась.

Зміни, що відбуваються в наші дні в Україні й у світі, змушують по-новому подивитися на роль менеджера й дилему “менеджер чи лідер”. Тепер таке протиставлення вже не здається настільки очевидним: у міру становлення нової функції менеджменту – інноваційної – від менеджерів і всіх, хто займає вищі управлінські посади, вимагаються навички лідерства.

В таблиці 6.3 наведено порівняння властивостей менеджера і лідера [4].

Таблиця 6.3

Відмінність менеджера від лідера

Однак чи можна сьогодні протиставляти якості й види діяльності, згадані в таблиці? Менеджер – професія масова, і якщо раніше, при обмеженій потребі в лідерах, можна було розраховувати, що лідери-самородки самі проб’ють собі дорогу, то тепер на порядку денному стоїть питання про їхню цілеспрямовану підготовку, а точніше, формування навичок лідерства практично в усіх менеджерів.

Одним з найважливіших досягнень сучасної теорії лідерства є розуміння того факту, що універсально ефективний стиль лідерства – утопія. Лідерство в наші дні ситуаційне. Найважливіша проблема полягає в тому, які параметри ситуації є в той чи інший момент ключовими. У цілому проблему лідерства в сучасному менеджменті можна представити у виді “когнітивної карти”, показаної на мал. 6.4.

Зрілість колективу (послідовників)		Особистісні якості лідера		Час і динаміка середовища
Результати діяльності послідовників		Поводження лідера		Ситуаційні фактори
		Ефективність організації

Мал. 6.4. “Когнітивна карта” лідерства

Важливим фактором у здійсненні лідером своїх функцій є його особистісні якості. Однак не даремно говорять, що кожна епоха висуває своїх лідерів: конкретна обстановка і динаміка зовнішнього середовища в значній мірі визначають успіх чи невдачу того чи іншого лідера. Поводження лідера і результати, яких він домагається, багато в чому залежать від зрілості послідовників, їхніх умінь і досвіду. Послідовники – члени групи, що визнають лідерство конкретної людини. Крім того, на долю лідера впливають як ситуаційні фактори (наприклад, вдалий чи невдалий збіг обставин), так і результати діяльності послідовників. Поводження лідера також є вирішальним чинником, від якого залежить робота організації та її успіх.