Вилучення вірусів з організму людини та тварин

Від людин та тварин відбирають матеріал у найбільш ранні строки від початку захворювання або відразу після смерті хворого. Для санітарно-вірусологіних досліджень відбирають проби питних та стічних вод, ґрунту, змивів з предметів домашнього вжитку, харчових продуктів та проби повітря, пропущеного через фільтри, що затримують вірусні частки.

Під час відбору проб вживають запобіжних заходів для обмеження бактеріального забруднення матеріалу та збереження збудника, а також для запобігання зараження персоналу лабораторії. Матеріал відбирають у стерильний посуд в умовах, максимально наближених до стерильних. Щоб запобігти інактивації збудника, проби рекомендують вміщувати у вірусне транспортувальне середовище, де є збалансований сольовий розчин, антибіотики та, як захисний стабілізуючий агент, – білок (бичачий сироватковий альбумін, збиране коров’яче молоко тощо). Якщо необхідне транспортування матеріалу для дослідження, його незамороженим вміщують у спеціальний контейнер з термоізоляцією (мішечки з льодом). У разі необхідності матеріал можна зберігати замороженим при температурі –20⁰С, а ще краще – при -70⁰С .

Відбір проб від хворих проводиться з урахуванням характеру захворювання, тропності збудника щодо певних органів та систем, періодом перебігу інфекційного процесу (табл. 11).

Таблиця 11

Зразки для вірусологічної діагностики

Джералами для вилучення вірусів є:

- змиви та мазки з носової частини глотки;

- спинномозкова рідина;

- кал і ректальні мазки;

- кров;

- сеча;

- рідини із серозних порожнин;

- мазки з кон’юнктиви;

- із змісту везікул;

- секційного матеріалу.