Характеристика методів діагностики вірусних інфекцій
| Вірусологічні методи | Серологічні методи |
| - виділення вірусів із клінічного матеріалу та їх наступна ідентифікація | - визначення противірусних антитіл у сироватці крові хворих і тих, хто переніс хворобу (серологічна діагностика), або здорових осіб (визначення показань перед вакцинацією або контроль напруженості поствакцинального імунітету. |
| Виділення вірусів здійснюють: - у разі виникнення нових епідемій та необхідності розшифрування їхньої етіології; - для вивчення етіології нових захворювань або подібних до них за клінічними проявами хвороб, що мають різні причини; - якщо виникають труднощі в діференціюванні вірусів за допомогою серологічних тестів. Виділення вірусів потребує більшого часу (від 2 до 4 тижнів) і великих матеріальних витрат. Факт виділення вірусу з клінічного матеріалу та визначення високих титрів антитіл у сироватці крові хворого ще не означають, що дане захворювання спричинено саме цим збудником. | Серологічні методи діагностики простіші, ніж вірусологічні і швидче виконуються. Разом з тим, вони потребують наявності в лабораторії збудника вірусної інфекції. Діагностичний приріст антитіл може бути виявлений через 2 – 3 тижні від початку прояву клінічних симптомів захворювання. Тому часто діагноз підтверджується лише в період реконвалесценції. |
Істотного значення набувають методи експрес-діагностики, що ґрунтуються на безпосередньому виявленні вірусів або їхніх антигенів, а також вірусутримуючих включень у матеріалі хворого протягом 2 – 3 годин.
Вибір методу діагностики визначається особливостями перебігу захворювання, властивостями збудника, а також методичними можливостями діагностичної лабораторії: наявністю діагностичних тест-систем, матеріально-технічним забезпеченням і кваліфікацією персоналу.
Дата добавления: 2015-05-03; просмотров: 735;