Поведінкові аспекти контролю

Контроль передбачає стеження за процесом управління, оцінку фактичних результатів, співставлення їх із поставленою метою. Психологічний бік контролю – це особливий вид діяльності, спрямований на надання своєчасної допомоги (схвалення, заохочення тощо) співробітникам і вжиття, у разі необхідності, відповідних заходів з метою ефективного виконання управлінської цілі всіма членами організації.

Звичайно, говорити про глобальний характер попередження майбутніх помилок, якщо мова йде про людський чинник, неможливо. В той же час, знаючи добре працівників, їх особистісні якості та властивості, можливості професійного росту та інше, можна передбачити ступінь і особливості помилок, які вони можуть здійснити. У зв’язку з цим важливо застосовувати попереджувальні дії для того, щоб помилки не були допущені.

Аналіз теорії й практики управлінської діяльності показує, що якість контролю залежить від поінформованості керівника. Керівник має можливість ефективно виконувати функцію контролю, якщо володіє чіткою, значущою, необхідною і своєчасною інформацією, яка, у свою чергу, допомагає контролювати загальний стан справ в організації, забезпечує стійкий взаємозв’язок керівника й співробітників. Досвід діяльності тих керівників, котрі вміють добре управляти інформаційними системами, показує, що багато проблем вирішується одночасно. А головне – враховуються потреби і запити людей (підлеглих, відвідувачів тощо). Серед загального пласту інформації, яка має бути в організації, великого значення з точки зору психології управління набуває соціальна інформація і вміння керівників нею користуватися для оцінки діяльності підлеглих: дані про кадровий склад організації, загальнокультурну й професійну підготовку персоналу, про лідерський потенціал керівників підрозділів, зони “соціального напруження”, стан і причини плинності кадрів тощо. Найбільш вдалий спосіб збору такого роду інформації – це безпосереднє спілкування керівника із співробітниками. До традиційних методів також належать спостереження, вивчення ділової документації, індивідуальні бесіди тощо.

З точки зору психології управління контроль передбачає виявлення психологічних та соціально-психологічних чинників досягнення (недосягнення) наміченої цілі, їх аналіз, визначення значущості цих чинників і на цій основі розробку програми коригувальних дій та її впровадження з метою досягнення бажаного результату. Цей елемент контролю (психологічний аспект) наскрізь пронизує всю контрольну функцію управління, головна мета якої сприяти зближенню фактичних і бажаних результатів виконуваних робіт.

Загалом, урахування психологічного аспекту контролю й оцінки результатів роботи – це постійний обов’язок керівників. З погляду підлеглого, контроль дає йому змогу порівняти фактичний результат із бажаним, поспілкуватися з керівником, поділитися з ним своїми думками щодо подальшої кар’єри, краще побачити свої потенційні можливості, формує чіткі орієнтири для поліпшення роботи. З погляду керівника, контроль забезпечує зворотний зв’язок від працівника до нього; дає більш глибоке уявлення про індивідуальні, особистісні особливості та професійні можливості працівника; створює можливості для розв’язання певних проблем психологічного й соціально-психологічного характеру; дає змогу побачити, як робота підлеглого впливає на досягнення загальної мети. Одночасно контроль допомагає підлеглому виправити недоліки, скоректувати подальші дії, визначитися із самовдосконаленням, подальшим навчанням.

Термін “контроль”, як і термін “влада”, викликає, перш за все, негативні емоції у виконавців. Для них контроль пов’язаний з певними обмеженнями, відсутністю самостійності та виявів ініціативи у прийнятті рішень, примусовим виконанням визначених дій, застосуванням штрафних санкцій за порушення встановлених правил і процедур. Для пом’якшення такого явища керівнику необхідно знати механізми забезпечення ефективного контролю.