Прості силогізми, складні розумові висновки
При побудові силогізмів керуються відомими з античних часів правилами, що ведуть від істинних посилань до істинних висновків:
1) у силогізмі має бути тільки три терміни (частою є помилка – „учетверіння термінів”, коли один з трьох термінів застосовується в двоякому розумінні);
2) середній термін має бути розподілений щонайменше в одному посиланні;
3) термін, не розподілений у посиланні, не може бути розподілений у висновку;
4) хоча б одне з посилань має бути загальним судженням;
5) хоча б одне з посилань має бути стверджувальним судженням;
6) якщо одне з посилань є заперечним, то висновок має бути теж заперечним;
7) якщо одне з посилань є частковим, то висновок також має бути частковим.
Розрізняють чотири фігури силогізму (рис.4):
Рис.4. Структура посилань силогізму
Для різних фігур силогізмів існують свої додаткові правила:
1) у першій фігурі більше посилання має бути загальним, а менше –стверджувальним. Ця фігура є найбільш типовою для дедуктивного розумового висновку;
2) у другій фігурі більше посилання має бути спільним, а одне з посилань у висновку – заперечним;
3) у третій фігурі менше посилання має бути стверджувальним, а висновок частковим;
4) четверта фігура до загальностверджуючим висновкам не призводить.
Найбільш частими цих порушень є:
а) висновок по першій фігурі з меншим заперечним посиланням;
б)висновок по другій фігурі з двома стверджувальними посиланнями.
З врахуванням зазначених правил із загальною кількістю 43=64 комбінацій типів посилань та з висновків (А, Е, І, О) лише 19 є припустимими.
Розумові висновки за схемою:
називаються контрапозицією.
У суто умовному розумовому висновку обидва посилання та висновок є умовними:
У цьому випадку висновок виходить на основі властивості транзитивності.
Умовно-категоричне міркування (умовним є одне з посилань) приводить до двох правильних модусів: широко використовуваний у практиці експертних систем modus ponens
та такий, що призводить до заперечення наслідку до заперечення основи modus tollens
В інших випадках можливими є лише імовірні наслідки
.
Розглядаються також розділово-категоричні розумові висновки, у яких одне чи обидва посилання мають строго диз’юнктивну структуру стверджувально-заперечливого ponendo tollens
,
а заперечливо-стверджувальний tollendo ponens
; ; ; ,
(тут через позначається виключне АБО). У посиланнях висновків цього типу повинні бути перераховані всі альтернативи.
Дата добавления: 2015-04-01; просмотров: 869;