Регулярність руху автобусів

Однієї з найважливіших завдань системи диспетчерського керування є забезпечення регулярності руху автобусів на маршрутах.

Регулярність руху – це своєчасне відправлення автобуса в рейс, точне дотримання інтервалів руху розкладу, протягом усього маршруту, і своєчасне прибуття на кінцевий пункт, є якісним найважливішим показником роботи автобусного транспорту.

Регулярність руху забезпечується виконанням двох умов:

1. при повному (100%) виконанні передбачених розкладом рейсів (необхідна умова);

2. при точному дотриманні водіями розкладів руху із забезпеченням водіями регулярності кожного рейсу (достатня умова).

Варто розрізняти регулярність рейсу й регулярність руху автобусів на маршруті.

Окремі рейси можуть бути регулярними, а належна регулярність руху на маршруті в цілому не досягнута. Якість обслуговування й регулярність руху - взаємозалежні й не віддільні друг від друга поняття. З підвищенням регулярності руху обсяг перевезень збільшується, рівномірно розподіляються пасажири по автобусах маршруту, забезпечується можливість своєчасної оплати проїзду.

При порушеннях регулярності руху відбувається переповнення салону автобуса, зниження доходів і рентабельності маршруту. Нерівномірне завантаження викликає серйозні коливання витрат часу на посадку-висадження пасажирів, що у свою чергу створюють затримки автобусів на зупинках, порушується встановлений режим роботи автобусів, підвищується витрата палива, знижується швидкість сполучення й безпека руху.

Регулярність руху автобусів по діючій системі обліку й звітності визначається у відсотках по наступній формулі:

R = * 100%

де: Рф – фактично виконані рейси за розкладом

Ррмр– рейси, передбачені маршрутним розкладом

R = *100%

де: Рфнерег. - кількість рейсів, виконаних з порушенням регулярності руху.

Причини порушення регулярності:

Ø невідповідність розкладу дійсним умовам (ожеледь, туман, ремонт дороги й т.д.);

Ø несвоєчасний і не повний випуск автобусів на лінію;

Ø простої автобусів на лінії по технічних несправностях;

Ø затримки вуличного руху (залізничні переїзди, світлофори й т.п.);

Ø порушення встановленого режиму руху автобусів (кваліфікація водіїв);

Ø оперативна зміна в розподілі пасажиропотоку внаслідок затримки інших видів міського пасажирського транспорту (відсутність електроенергії).

Шляхи підвищення регулярності:

Ø введення розкладу для кожного автобуса;

Ø організація диспетчерського керування й систематичного контролю;

Ø введення контролю й обліку за рухом не тільки на кінцевих, але й на проміжних пунктах;

Ø установлення строго обмежених відхилень від розкладу по видах перевезень (міські 1-2 хв; приміські 3 хв; міжміські 5 хв);

Ø введення автоматизованого контролю за регулярністю за допомогою автоматизованих систем.