Основи диспетчерського керування рухом автобусів

Основною метою керування автомобільним транспортом є забезпечення ефективного використання всіх технологічних, економічних, організаційних і соціальних ресурсів для своєчасного, якісного й повного задоволення населення в перевезеннях. Ефективне керування рухом рухомого складу здійснюється з дотриманням вимог диспетчерської системи.

Диспетчеризація – це централізоване керування рухливим составом, здійснюване з одного центра.

Вона здійснює:

Ø контроль за відповідністю фактичного руху автобусів;

Ø контроль за станом й якістю обслуговування автобусних маршрутів;

Ø регулювання руху при відхиленнях від розкладів і відновлення порушеного руху;

Ø керування рухом автобусів з метою поліпшення якості обслуговування пасажирів і підвищення ефективності використання автобусів ;

Ø контроль над своєчасним випуском рухомого складу на лінію;

Ø організацію замовлених перевезень пасажирів;

Ø координацію роботи автомобільного транспорту з іншими видами пасажирського транспорту.

Основні закони диспетчерського керування:

Ø диспетчеризація заперечує децентралізоване керування;

Ø керується заздалегідь розробленими й затвердженими планами організації руху;

Ø диспетчерська система забезпечує контроль, регулювання й керування рухом автобусів;

Ø система диспетчерського керування в містах здійснюється по маршрутному принципі;

Ø диспетчерське керування організовується й здійснюється вище вартими організаціями.

Структура диспетчерської служби:

Диспетчерське керівництво на автомобільному транспорті містить у собі весь комплекс робіт з підготовки й організації випуску рухливого на лінію, безпосередньому керуванню їхнім рухом на маршрутах і своєчасному поверненні в АТП.

Диспетчерське керівництво поділяється:

I. Усередині паркову, котра передбачає:

Ø контроль за підготовкою до випуску рухомого складу;

Ø підготовку документації до випуску;

Ø організацію своєчасного випуску й контроль часу виїзду на лінію;

Ø контроль й облік часу повернення;

Ø реєстрація сходів і контроль за підготовкою до вторинного випуску;

Ø звіт про роботу автобусів за зміну.

II. Лінійну, котра передбачає:

Ø безперервний контроль за дотриманням розкладу руху автобусами;

Ø регулювання й перерозподіл автобусів;

Ø відновлення порушеного руху;

Ø раціональне використання резервних автобусів (5% від числа випущених на лінію);

Ø координацію руху з іншими видами транспорту;

Ø вживання заходів по наданню технічної допомоги;

Ø підготовку добової звітності.

Для централізованого управління роботи рухомого складу при територіальних транспортних керуваннях (об'єднаннях) створюються центральні диспетчерські служби (ЦДС).

Робота ЦДС будується по трьох напрямках:

I. Збір інформації

II. Контроль за рухом рухомого складу (час роботи автобусів, число рейсів, регулярність руху, простої на лінії, безпеку руху й т.п.)

III. Керування перевізними процесами.

Типова організаційна структура ЦДС складається з:

Ø керівного апарата (начальник ЦДС, стар. диспетчер, маршрутний диспетчер);

Ø виконавчий апарат (лінійні диспетчера кінцевих і проміжних пунктів, диспетчера по організації транспортного процесу, диспетчера групи аналізу руху).