Агроекологічні основи хімічних меліорацій лужних та солонцюватих ґрунтів
Лужна реакція ґрунтового розчину зумовлена високою концентрацією катіонів одновалентних металів (переважно Na+) у грунтовому розчині. Якщо ці катіони поглинуті груновим вбирним комплексом, то вони будуть поступово переходити у ґрунтовий розчин, знову ж зумовлюючи лужну реакцію. Тому засолення грунтів, незалежно від його генетичного типу (солонець чи солончак) завжди викликає і підлуження ґрунтового розчину.
Виключення становлять солоді, які мають кислу реакцію ґрунтового розчину у зв’язку із сильними процесами вилуговування і вимиванням катіонів у т.ч. і Na+ в ілювіальний горизонт.
Що стосується солонців і солончаків, то обидва типи засолених грунтів мають слабо лужну або лужну реакцію ґрунтового розчину, але різну глибину концентрації і тому різний ступінь лабільності іонів Na+.
Так, в солонцях іони Na+ сконцентровані переважно в ілювіальному горизонті. Тут ці іони в переважній кількості поглинуті ґрунтовим вбирним комплексом, у грунтовий розчин надходять поступово внаслідок зміщення в ньому кислотно-основних рівноваг. Тому щоб розсолити солонець, потрібно спочатку витіснити іони Na+ із ґрунтового вбирного комплексу у ґрунтовий розчин за допомогою гіпсування (кислування), а потім іони Na+ потрібно вимити із кореневмісного шару грунту нижче критичної глибини Нкр.
Таблиця 15.7.
Дата добавления: 2015-05-05; просмотров: 1138;