Збалансоване використання та відтворення продуктивності техногенно забруднених земель

Техногенно забруднені землі України детально розглядалися в розд.12.

Останнім часом процеси деградації ґрунтового покриву, обумовлені техногенним забрудненням, підсилились. Слід відзначити, що в ґрунтах діють ме­ханізми, які призводять до трансформації техногенних потоків, зв'я­зування ксенобіотиків в малорухомі і недоступні для рослин форми.

Проте діють ці механізми в певних межах і залежать від величини буферності різних генетичних типів ґрунтів по відношенню до кожного із техногенних забруднювачів. Тому екологічна ситуація, що обумовлена техногенним впливом на ґрунти, може змінюватися від благополучної до катастрофічної.

Сьогодні до основних техногенних забруднювачі ґрунтового покриву та рослинницької продукції відносять: радіонукліди, пестициди, важкі метали та мінеральні добрива (нітрати).

Як критерії оцінки радіаційного фону обрана щільність забруд­нення земель Сз-137 та 8г-90. Небезпечність пестицидного забруднен­ня оцінюється величинами пестицидного навантаження та залишкових кількостей біоцидів в грунті і рослинах. Забруднення ґрунтів важки­ми металами контролюється за вмістом в ґрунті та рослинах валових фоорм важких металів. Крім цього, обов'язково треба визначати в ґрунті рухомі форми елементів-забруднювачів.

Слід мати на увазі, що оцінити екологічний стан ґрунтів, обумов­лений техногенним впливом, досить складно. Особливо важко вста­новити початок техногенної деградації, тому що в цьому випадку у ґрунтах суттєвих зовнішніх змін іще не відбувається.

Аналіз існуючих даних про рівень техногенного забруднення земель­них ресурсів свідчить: на значній частині території країни (72-75%) екологічну ситуацію можна вважати задовільною. Це пов'язано з погіршенням економічного становища, зупин­кою багатьох промислових підприємств, різким зменшенням обсягів використання добрив і пестицидів. Але в той же час є значні площі забруднених земель, на деяких з котрих екологічну ситуацію можна кваліфікувати як катастрофічну. Це в першу чергу території з радіо­активним забрудненням, землі навколо діючих великих промислових підприємств, теплоелектростанцій, сільськогосподарські угіддя і сади з великим пестицидним навантаженням.

Тому в залежності від ступеня техногенного забруднення слід вживати відповідних заходів по підтриманню або відтворенню еколо­гічної стійкості земельних ресурсів (В.В. Медведєв та ін., 1995).

Ці заходи відносяться до трьох категорій: профілактичні; оперативні та перспективні.

Профілактичні заходи- це такі, які запобігають розвитку про­цесів техногенного забруднення земель, а саме:

1) заходи техніч­ного характеру: вдосконалення очисних споруд на промислових підприємствах, модернізацію знарядь по внесенню мінеральних добрив і пестицидів;

2) заходи технологічного характеру - суворе дотримання екологічних вимог до ведення промислово­го та сільськогосподарського виробництва.

Ці заходи найбільш доцільні на територіях із сприятливою, за­довільною і передкризовою екологічною ситуацією.

Оперативні заходи – такі заходи, якінеобхідні у випадках термінового реагуван­ня на різке погіршення екологічного стану земель внаслідок порушення технологічної дисципліни на промислових підприємствах, у сільсько­господарському виробництві або в разі виникнення аварійних ситу­ацій.

Взагалі такі заходи повинні вживатися на територіях із кризо­вою екологічною ситуацією з метою недопущення подальшого по­гіршення стану земель.

Оперативні заходи:

1) заходи, що застосовуються переважно на сільськогосподарських угіддях з метою підвищення буферності техногенно забруднених грунтів щодо забруднювачів:

- збільшення норм застосування органічних добрив;

- обов'язкове застосовування кальційвмісні сполук;

- переорієнтація характеру використання рослинницької продукції (перепризначення її із харчових цілей на технічні і таке інше).

2) заходи, що застосовуються переважно на землях несільськогосподарського призначення з відповідним видом імпактного забруднення:

- використання радіопротекторів, кальційвмісних сполуки, цеолітів, адсорбенти різних видів по­ходження;

- меліорації земель (фітомеліорації, хімічні меліорації) тощо.

Особливо слід сказати про грунти, які зазнали впливу різного роду аварій і містять у собі величезні кількості радіонуклідів, важких металів, нафтопродуктів і інших токсичних речовин. У тому разі, коли це стосується сільськогосподарських угідь, найпершим оперативним заходом є виведення цих земель з категорії «сільськогосподарського призначення» до зон відчуження. У подальшому ці землі підлягають або консервації без застосування заходів з деконтамінації або, коли це виправдано, із застосуванням заходів по детоксикації.

На землях іншого призначення терміново вживають різноманітні заходи від детоксикації земель до евакуації населення і тварин з за­брудненої території.

Перспективні заходи— це заходи по створенню умов екологіч­ної рівноваги у природному середовищі, а відтак і екологічної ста­більності земель. До них належать наступні типи заходів.

1. Зміцнення служби контролю за діяльністю атомних електро­станцій, підприємств важкої індустрії, хімічних заводів і таке інше. Ця служба повинна мати право зупиняти роботу тих підприємств, діяль­ність яких створює загрозу оточуючому природному середовищу.

2. Створення державного науково-технічного центру по розробці найсучасніших систем очисних споруд для підприємств, діяльність яких супроводжується викидами у повітря значних обсягів токсичних ре­човин.

3. Вирішення питань, пов'язаних з проблемою комунальних від­ходів, тобто впровадження сучасних технологій їх утилізації.

4. Розробка суворих екологічних вимог до застосування нових неадаптованих до умов України видів іноземних пестицидів.

5. Вдосконалення правового забезпечення охорони земельних ресурсів від техногенного забруднення.

Всі перелічені вище заходи, на нашу думку, можна покласти в основу концепції збалансованого використання техногенно забруднених земель.