Кардочесальний апарат
Чесання в апаратній системі прядіння шерсті проводиться на валкових чесальних машинах, що входять до складу кардочесального апарату. Призначення кардочесального апарату - чесання, змішування та вирівнювання потоку волокон по складу та лінійній щільності, а також формування півфабрикату – апаратної рівниці.
Для чесання тонкої, напівтонкої вовни та її сумішей із хімічними волокнами застосовуються трипрочісні апарати, для грубої та напівгрубої шерсті - двопрочісні апарати.
До складу трипрочісного апарата (рис.5.4; 5.5) входять послідовно: живильник зважувач, попередній прочісувач, перша валкова чесальна машина, давильні вали, транспортер, друга валкова чесальна машина, другий транспортер , третя валкова чесальна машина та рівнична каретка. Довжина апарату до 23 м. Робоча ширина - 1800, 2200 або 2500 мм.
Живильник-зважувач ____ ( рис.5.4.) призначений для автоматичного відважування порцій суміші та подачі через рівні проміжки часу на решітку попереднього прочісування , що живить. Працює зважувач періодично. На першому етапі голчаста решітка ___захоплює волокна з камери та подає до знімного гребеня __, що скидає волокна в чашу ваг ____. Після її заповнення сумішшю голчаста решітка зупиняється та подача суміші припиняється. На другому етапі стулки чаші розкриваються, порція суміші падає на живильну решітку прочісувача ____ та ущільнюється хитним косинцем ___
Попередній прочісувач – чесальна машина з валиками. Його призначення - роз'єднання великих та заплутаних жмутів суміші на більш дрібні, перемішування жмутів та їхнього очищення від бур'янистих домішок.
Рис. 5.4. Схема___________________________________________________
Живильна решітка ___ подає шари суміші між живильними циліндрами ___до прийомного барабану ___ . Основним робочим органом попереднього прочісувача є барабан ___ із парами робочих ___ та знімних валиків ___. Під барабаном встановлена колосникова решітка, перегінний валик __ знімає волокна з барабану та передає їх на головний барабан першої чесальної машини.
Всі три валкові чесальні машини мають однаковий пристрій (рис.5.5) за винятком першої машини, у якої відсутній прийомний барабан. Його роль виконує попередній прочісувач. Головною відмінною рисою валкової чесальної машини є наявність робочих пар валиків __ , які взаємодіють із головним барабаном ___. У зоні основного чесання над головним барабаном розміщено 4-6 пар, до яких входять робочий___ та знімний ___ валики. З головним барабаном взаємодіють також бігун ___ та знімний барабан ___.
При взаємодії головного барабану з робочими валиками ___ відбувається чесання волокнистого матеріалу та частковий перехід волокон на робочі валики. Це обумовлено рівнобіжним розташуванням гарнітури робочого валика та головного барабану, малим розведенням та перевищенням швидкості головного барабану. На робочому валику волокнистий матеріал згущається, а отже, відбувається змішування волокон та вирівнювання їхнього потоку по лінійній щільності та складу. При взаємодії робочого та знімного валиків відбувається повний перехід волокон на останній та чесання задніх кінців .довгих волокон. При взаємодії знімного валика з головним барабаном, останній приймає додатково на свою поверхню усе волокно зі знімного валика. Цьому сприяє перехресне розташування гарнітури, мале розведення. Таким чином, у зоні взаємодії головного барабану з парою валиків відбувається інтенсивне чесання, змішування та вирівнювання потоку волокон.
| |
| |
Рис.5.5.Схема_________________________________________
Для збільшення кількості волокон, що переходять із головного на знімний барабан, та зменшення завантаження головного барабану установлено бігун ___. Він має вигляд валика, обтягнутого стрічкою з довгими гнучкими голками, нахиленими вбік, протилежний обертанню валика.
Додаткове прочісування та знімання волокон із головного барабану здійснює знімний барабан. Так як його швидкість значно менше, ніж швидкість головного барабану, на знімному барабані волокнистий матеріал згущається, що сприяє вирівнюванню формованого шару та перемішуванню у ньому волокон. З знімного барабану волокна у вигляді тонкого шару знімаються гребенем___.
Передача прочосу між чесальними машинами проводиться за допомогою стрічкоутворювачів, транспортерів та стрічкоукладчиків.
Рівнична каретка призначена для стоншення ватки-прочосу в поздовжньому напрямку методом розподілу, зміцнення утворених стрічок методом сукання, а також намотування рівниці в кружки.
Суть розподілу продукту полягає в його поздовжньому поділі на окремі смужки. При розподілі не відбувається розпрямляння й орієнтації волокон. Рівнична каретка складається з ремінцевого ділильного пристрою, сукальних рукавів та намотувального механізму. У ремінцевому ділильному пристрої відбувається розподіл ватки на вузькі смужки за допомогою системи ділильних ремінців, кожний із який передає сукальним рукавам одну смужку шириною, рівній ширині ремінця.
Рис.5.6. Схема ___________________________________________
Процес розподілу відбувається в такий спосіб. Ватка, знята гребенем із знімного барабану третьої чесальної машини, проходить по направляючому валику ___ і затискається між прийомними валиками ___ і ___, які мають канавки шириною, рівною ширині ремінців, та глибиною, яка відповідає їхній товщині.
У канавки прийомних валиків заправлені ремінці, що йдуть до ділильних циліндрів ___ і ___ і огинають їх по дузі. Потім ремінці проходять через ряд направляючих валиків та повертаються на прийомні валики. Ремінці з нижнього прийомного валика ___ йдуть до верхнього ділильного циліндра ___ і, пройшовши декілька направляючих валиків, повертаються на нижній прийомний валик ___. Ремінці з верхнього прийомного валика ___ йдуть до нижнього ділильного циліндра ___ і, пройшовши декілька направляючих валиків, повертаються на верхній прийомний валик ___. Розподіл ватки здійснюється ремінцями в площині, яка проходить через осі ділильних циліндрів. Ремінці розривають або розділяють прочіс на вузькі стрічки та несуть їх на своїй поверхні до сукальних рукавів.___
Сукальні рукава - це нескінченні широкі синтетичні або шкіряні полотнини, натягнуті на сукальні валики. Вони мають обертальний рух для подачі смужок прочосу; поступальний та зворотно-поступальний рух один відносно одного для скочування або сукання смужок, у результаті чого вони перетворюються в рівничні нитки.
Рівничні нитки намотуються на качалки, які обертаються внаслідок тертя об накочувальні валики ___. Кожна нитка має хрестову намотку та займає на качалці ділянку, ширина якої відповідає розмаху водилки, що зумовлюється зворотно-поступальним рухом вздовж накатних валиків. У результаті рівничне пакування має вигляд довгої бобіни__, на якій "кільцями" намотані рівничні нитки.
Для одержання пряжі високої якості рівниця повинна бути з мінімальною нерівністю, мати визначену лінійну щільність, волокна в ній повинні бути добре перемішані й очищені. У рівниці не повинно бути нерозчесаних волокон. Відходи на чесальному апараті діляться на пачоси або випади під машини, здир, що знімається з кардних поверхонь під час чищення, рівничний брухт або обривки рівниці та крайові нитки. В залежності від складу сумішей та якості відходи складають від 6 до 20% і навіть більше .
5.5. Прядіння - формування апаратної пряжі.
Рівничні бобіни ___ установлюють на двох розкочуючих барабанах___. Одна половина рівничних ниток кожної бобіни, наприклад, усі парні, направляється на одну сторону машини, а інша половина (непарні нитки) - на іншу.
Перед витяжним приладом рівничні нитки проходять через нитководій ___, що робить зворотно-поступальний рух уздовж задньої пари ___ витяжного приладу.
Витяжний прилад - однозонний, між його парами ___ установлено круглий гребінь ___. Контролюючи рух коротких волокон, круглий гребінь дозволяє протягувати через нього без обриву довге волокно. Гребінь добре розпрямляє та паралелізує волокна.
Задня пара __ витяжного приладу складається з рифленого циліндра та верхнього гладкого металевого валика, що власною силою ваги затискає рівничну нитку. Передня пара ___складається з двох рифлених циліндрів з перемінним кроком рифлів, що мають однакову окружну швидкість, та металевого валика з еластичним покриттям, що притискається до обох циліндрів.
Після проходження передньої пари пряжа проходить через нитководій ___, бігунок і намотується в початок унаслідок різниці швидкостей бігунка і початку.
Відомо, що при обертанні веретен між нитководієм і бігунком утворюється тіло обертання - балон, у результаті чого створюється додатковий натяг. Для усунення балону на шпиндель веретена встановлюють насадку ___.. Насадка має вигляд зубцюватої коронки, що захоплює пряжу, яка виходить з ниткопровідника.
Після проходження передньої пари пряжа проходить через нитководій ___, бігунок і намотується в початок унаслідок різниці швидкостей бігунка і початку.
Відомо, що при обертанні веретен між нитководіем і бігунком утворюється тіло обертання - балон, у результаті чого створюється додатковий натяг. Для усунення балону на шпиндель веретена встановлюють насадку ___.. Насадка має вигляд зубцюватої коронки, що захоплює пряжу, яка виходить з ниткопровідника.
Контрольні запитання: 
1. Схема виробничого процесу апаратної системи прядіння.
2. Характеристика апаратної пряжі і її використання.
3. Особливості апаратної системи прядіння
4. Сировина в апаратній системі прядіння.
5. Особливості розпушення і очищення в апаратній системі прядіння.
6. Двобарабанна тіпальна машина
7. Скубальна машина з автоживильником
8. З якою метою проводять процес змішування в апаратній системі прядіння?
9. Змішувальна машина.
10. Кардочесальний апарат. Живильник-зважувач, принцип його роботи.
11. Попередній прочісувач. Валкова чесальна машина. Робочі пари валиків, бігун, знімний барабан.
12. Передача прочосу між чесальними машинами.
13. Рівнична каретка, її призначення і робота.
14. Суть процесу розподілу та сукання.
15. Формування та намотування рівниці.
16. Відходи на кардочесальному апараті.
17. Кільцева прядильна машина апаратної системи прядіння. Витяжний прилад
Самостійна робота
1. Особливості пневмомеханічного прядіння апаратної пряжі.
2. Гребінна система прядіння тонкої шерсті та хімічних волокон Підготовка компонентів суміші та змішування.
3. Гребінна система прядіння тонкої шерсті та хімічних волокон. Підготовка стрічок до гребенечесання.
4. Гребінна система прядіння тонкої шерсті та хімічних волокон. Автоматичне регулювання витягування на стрічковій машині.
5. Гребінна система прядіння тонкої шерсті та хімічних волокон. Гребенечесання.
6. Гребінна система прядіння тонкої шерсті та хімічних волокон Рівничні машини.
7. Гребінна система прядіння тонкої шерсті та хімічних волокон. Прядіння, формування пряжі.
Де про це читати:
1. Механическая технология текстильных материалов: Учеб. для вузов/А.Г.Севастьянов, Н.А.Осьмин, В.П.Щербаков и др..- М.: Легпромбытиздат, 1989. .- С. 150-204.
2. Труевцев Н.И. и др. Технология и оборудование текстильного производства. - М.: Легкая индустрия, 1975.- С.195-265.
3. Зотиков В.Е. и др. Механическая технология волокнистых материалов. М.: Гизлегпром, 1963 .-С.129-216.
4. Прядение, ткачество, вязание. /Р.Д.Ефремов, А.Г.Ковальский. - Учеб. пособие. - Киев: КТИЛП, 1989. - С. 22-25.
Лекція 6
ВИРОБНИЦТВО ПРЯЖІ З ЛУБКОВИХ І ХІМІЧНИХ ВОЛОКОН
Тканини льонопрядильного виробництва характеризуються високими споживчими властивостями. Вони мають велику міцність, гігроскопічність, не бояться високих температур при пранні та волого-тепловій обробці, гігієнічні, мають приємний блиск і білизну. У жарку погоду у лляному одязі прохолодніше.
Тканини з лубкових волокон знаходять широке застосування в побуті, техніці та медицині.
Для виробництва пряжі з льону застосовують три системи прядіння: гребінну без кардочесання (лляну), кардну та гребінну з кардочесанням.
6.1.Гребінна без кардочесання (лляна) система прядіння.
Тіпаний льон
ò
Сортування льону
ò
Емульсування
ò
Розподіл на пучки та розчісування
ò
Льоночесальна машина
ò
Чесаний льон
ò
Автоматична розкладкова машина
ò
Стрічкова машина
ò
Рівнична машина
ò
Прядильна машина сухого або мокрого прядіння .
Тіпаний льон, одержаний в результаті миття та тіпання довгої трести, ділиться на 19 сортів : 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30 і 32. Коротке лляне волокно ділиться на 7 сортів, що позначаються номерами: 2, 3, 4, 6, 8, 10, 12. Крім того по довжині тіпаний льон розділяють на п'ять груп: 1-а - коротше 450 мм, 2-а - 450-550 мм, 3-а - 550-650 мм, 4-а - 650-750 мм, 5-а - довше 750 мм. По кольору льон сортують на чотири групи: світло-сірий і світло - тютюновий, чорний і тютюновий, жовтий, бурий і зелений.
Пряжа характеризується високим розривним навантаженням і невеликим розривним подовженням.
Для підготовки до гребенечесання тіпаний льон піддають емульсуваннюз метою підвищення еластичності та розривного навантаження волокон, зменшення коефіцієнта тертя волокон об голки при чесанні. Завдяки емульсуванню або зволоженню зменшується число обривів волокон при гребенечесанні.
Емульсоване волокно вилежується протягом 24 годин. Мета вилежування - рівномірне проникнення емульсії в масу волокон.
Після емульсування пучки тіпаного льону розділяють на пучки волокон, кожне з котрих попередньо прочісують за допомогою ручних гребенів для розпрямляння та роз'єднання.
Після цих операцій горстки волокон подають на льоночесальну машину.
6.2. Гребенечесання на льоночесальній машині.
Гребенечесання проводять з метою роздроблювання грубих технічних волокон на більш тонкі, розпрямляння й орієнтації довгих волокон, вичісування коротких, очищення волокон від домішок. Сутність гребенечесання тіпаного льону полягає у впливі голок гребінних полотнин на горстки льону.
Процес на льоночесальній машині проводиться періодично. Спочатку на одній стороні машини двома полотнинами прочісуються верхні кінці волокон, і потім на іншій (також двома полотнинами) - нижні. Середина горстки прочісується двічі (рис.6.1).
Гребінні полотнини розташовуються попарно (рис.6.1). Вздовж кожної гребінної полотнини встановлюють від 16 до 30 секцій (переходів) гребінних планок із зростаючою щільністю насадки і тонкістю голок, завдяки чому інтенсивність чесання збільшується від секції до секції. Цьому сприяє поступове зменшення розведення гребінних полотнин.
Рис. 6.1. Схема_________________________________________
Дві горстки тіпаного льону ____ ( рис.6.2) затискаються в колодку ___каретки ___ переднім автоматом зверху машини (над гребінними полотнинами ___).
Опускаючись, каретка вводить верхні кінці горсток між гребінними полотнинами ___ в першу секцію, де проводиться гребенечесання.
Після зупинки в крайньому нижньому положенні каретка піднімається та виводить горстки з першої секції. Потім колодка зміщається вздовж гребінних полотнин і знову опускається, вводячи горстки між ними в другій секції і т.д.
Короткі волокна та бур'янисті домішки, що вичісуються з горсток, знімаються з гребінних полотнин щітками ___. З щіток короткі волокна переходять на сусідні знімні валики ___, з яких знімаються гребенями ___ в короби ___.
Після проходу всіх секцій однієї сторони машини колодка поступає в торцевий автомат, який відчиняє колодку, змінює положення кінців горсток і затискає їх. Потім колодка подається до гребінних полотнин другої сторони машини для прочісування нижньої частини волокон.
Рис.6.2. Схема_________________________________________________
Каретка льоночесальної машини рухається вгору та вниз 8-10 циклів у хвилину . У процесі чесання змінюються структура волокна і його характеристики за рахунок дроблення та виділення відходів
.
6.3. Формування стрічки на розкладковій машині.
Автоматична розкладкова машина АР-500-Л агрегується з льоночесальною машиною. Горстки чесаного льону витягаються з колодки лещатами ___ і укладаються на полотнину ___. Безперервний потік ущільнюється валиком ___ і поступає в живильну пару витяжного приладу, що складається з циліндра ___ і прижимного валика ___. Їх швидкість більша ніж швидкість полотнини. Потім потік волокон проходить гребінне поле ___, швидкість якого більше швидкості живильної пари, і витяжну пару, яка складається з циліндра ___ і валика ___, швидкість яких у 10-25 разів більше швидкості гребенів.
Рис.6.3. Технологічна схема автоматичної розкладкової машини.
Таким чином, потік горстів стоншується в 10-25 разів, перетворюється в стрічку, яка випускними циліндрами ___ направляється в зволожувальну камеру ___. Потім, пройшовши плющильні валики ___ , вона стрічкоукладачем ___ укладається в таз___.
Одержана стрічка має велику нерівність по лінійній щільності та неоднорідна за структурою. Тому після розкладкової машини вона вирівнюється на стрічкових машинах.
6.4. Одержання лляної пряжі
При мокрому прядінні рівниця перед витягуванням проходить корито з водою ( t=45-75°C). В результаті пектинові речовини, що склеюють елементарні волокна, розм'якшуються та дозволяють окремим волокнам або їх невеликим комплексам перемішуватися при витягуванні відносно один одного.
При сухому прядінні у витяжний прилад поступає суха рівниця, виробляється менш гладка, більш ворсиста та товста пряжа.
6.4.1. Мокре прядіння
Сходячи з вертикально встановлених котушок ___ (рис.6.4), рівниця огинає направляючий пруток ___ і через порцелянову лійку ___ поступає в корито ___. Виходячи з нього, рівниця обгинає скляний пруток ___ і спрямовується через водилку ___ у витяжний прилад ___, а далі на веретена
Рис.6.4. Схема _________________________________________
6.4.2. Сухе прядіння.
Застосовуються центрифугальні прядильні машини. Їх головна відмінність полягає в типі витяжного приладу та конструкції приводу веретен.
Стрічка з тазів ___ (рис.6.5.) проходить пройшовши витяжне поле, поступає в затискач витяжної пари __. Мички від витяжного приладу проходять до воронок ниткорозкладача ___, по виході з яких вони відкидаються до стінок швидко обертових кружок ___ центрифуги, унаслідок відцентрової сили. У результаті мички скручуються, утворюючи за кожний обіг один виток. Намотка одержується хрестова за рахунок зворотно-поступального руху вгору-вниз лійки ниткопровідника.
Рис. 6.5. Технологічна схема центрифугальної машини.
Контрольні запитання: 
1. Які ціль і сутність гребенечесання на льночесальній машині?
2. Від чого залежить ступінь чесання на льночесальній машині?
3. Як здійснюється розкладка горсток на автоматичній розкладковій машині?
4. У чому полягає особливості кільцевих прядильних машин мокрого і сухого прядіння льону?
5. Як здійснюється намотування і крутіння на центрифугальній машині?
Самостійна робота
1. Які існують системи прядіння льону?
2. Як підтримується постійна швидкість чесання на льночесальній машині?
3. Які машини входять у потокову лінію ПЛ-КЛ?
4. У яких зонах валкової чесальної машини здійснюється чесання льону?
5. Яка особливість витяжного приладу стрічкової машини для льону?
6. Яке призначення гребінного поля на рівничній машині для льону?
.Де про це читати:
1. Механическая технология текстильных материалов: Учеб. для вузов/А.Г.Севастьянов, Н.А.Осьмин, В.П.Щербаков и др..- М.: Легпромбытиздат, 1989. .- С. 150-204.
2. Труевцев Н.И. и др. Технология и оборудование текстильного производства. - М.: Легкая индустрия, 1975.- С.195-265.
3. Зотиков В.Е. и др. Механическая технология волокнистых материалов. М.: Гизлегпром, 1963 .-С.129-216.
4. Прядение, ткачество, вязание. /Р.Д.Ефремов, А.Г.Ковальский. - Учеб. пособие. - Киев: КТИЛП, 1989. - С. 22-25.
Лекція 7.
КРУТИЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО І ВИРОБНИЦТВО ТЕКСТУРОВАНИХ НИТОК
7.1.Загальні відомості.
У виробництві тканин і трикотажу в багатьох випадках застосовується одинична пряжа. Однак крім неї в текстильній промисловості застосовуються кручені нитки, що утворюються з'єднанням і крученням двох, трьох, п'яти, шести, дев'ятьох і більш ниток.
У порівнянні з одиничною ниткою однієї і тієї ж лінійної щільності кручена нитка має більш високу міцність. У залежності від структури міцність крученої пряжі може бути збільшена в 1,4 - 2,1 рази у порівнянні з сумарною міцністю одиничних ниток пряжі, що входять до складу скрученої пряжі. У порівнянні з одиничною пряжею кручена має меншу нерівність, більш гладка й еластична.
Існує два види крученої нитки: односкручена і двоскручена. Односкручена утворюється при скручуванні складених разом кількох ниток в один прийом, тобто на одній крутильній машині.
При одержанні багатоскрученої нитки застосовують два переходи виробництва. На першому переході одиничну нитку з'єднують у два, три, п'ять складень і потім скручують. На другому переході кручену нитку першого кручення знову з'єднують у декілька складень і знову скручують. Таке скручування нитки називають двоскрученим. У цьому випадку перше скручування називається підготовчим, а друге - остаточним. Двоскручена нитка має більшу міцність і меншу нерівність, чим односкручена.
При виробництві крученої нитки велике значення має напрямок кручення. Так, при виробництві односкрученої нитки звичайно дають напрямок кручення, протилежний тому, що мала одинична нитка. У цьому випадку кручена нитка утворюється більш урівноваженою, тобто вона менше петлює та не утворює сукрутини. Для міцності та врівноваженості двоскрученої нитки при попередньому крутінні суканим ниткам дають такий же напрямок, що й одиничній нитці, а при остаточному скручуванні - зворотний напрямок кручення.
Кручена нитка буває простою та фасонною. При одержанні простої крученої нитки, одиничні нитки скручуються однакової довжини. У результаті скручування нитка утворюється гладкою. Для виробництва фасонної скрученої нитки скручуються нитки різної довжини. При цьому на поверхні крутінь нитки створюються стовщення, петлі, спіралі.
Кручена нитка може утворюватися в результаті одноразового, дворазового або триразового скручування в два, три і більш складань. Кручена нитка в два складення одноразового скручування застосовується в якості основи і утка при виробництві високоякісних тканин побутового призначення (поплін, тафта, вільвет-корд, вільвет-рубчик, діагональ, трико костюмне, коверкот та ін.) тканин із бавовняної пряжі (бостон, шевйот, трико, коверкот, габардин та ін.) тканин з вовняної і півшерстяної пряжі, для виробки панчішно-трикотажних виробів, а також у гардинно-тюлевому та мереживному виробництві. Кручена пряжа з трьох і більш складень застосовується для вироблення тканин технічного призначення (тканини для приводних ременів і ін.). За останні роки широке застосування знаходить фасонна кручена нитка виробництва тканин типу епонж.
Одним із видів крученої пряжі є швейні нитки, кручений натуральний шовк, кручені нитки з хімволокон. Нижче дається короткий опис технології виробництва швейних ниток і крученого шовку.
7.2. Виробництво швейних ниток.
У швейному виробництві для пошиття застосовуються різні види швейних ниток: бавовняні, лляні, шовкові та з хімічних ниток.
Найбільше застосування у швейному виробництві одержали бавовняні нитки, які застосовують при пошитті майже усіх видів виробів. При пошитті шовкових виробів застосовують швейний шовк, що використовується також при обробці петель.
Сировиною для виробництва бавовняних швейних ниток у більшості випадків служить тонковолокниста бавовна, із якої роблять одиничну пряжу по гребінній системі прядіння.
 |
По числу складень і способу скручування весь асортимент бавовняних швейних ниток можна розділити на нитки одинарного скручування (рис.7.1,а) у 3 складання та нитки дворазового скручування (рис. 7.1 б, в) у 6, 9 і 12 складень.
Загальна схема виробництва швейних ниток показана на рис.7.2.
Сукання - процес з'єднання (складання) декількох ниток при перемотуванні їх на загальну котушку або бобіну. Сукання являється однією з важливих операцій підготування одиничної нитки перед одержанням із неї крученої нитки. Сукання проводять, щоб одержати велике пакування нитки. Це дозволяє підвищити продуктивність праці та продуктивність машин; додатково контролювати якість одинарної пряжі, забезпечуючи однаковий натяг всіх ниток, що перемотуються. В протилежному випадку окремі нитки, що мають менший натяг при скручуванні їх на крутильних машинах, будуть обкручуватися навколо більш натягнутих ниток, утворюючи брак (скрутини, петлі).
Сукання здійснюють на сукальних машинах із початків або конусних бобін, які одержують шляхом перемотування нитки з початків на мотальних машинах. З початків або бобін одиничні нитки проходять через нитковід, натяжний прилад, який забезпечує необхідний натяг кожної нитки. Далі нитки проходять через механізм вимикання, що складається з гачка і системи важелів, які припиняють намотку у випадку обриву однієї з ниток. Нитка обгинає направляючі ролик і палець, через вічко нитковід потрапляє на бобіну, яка отримує обертальний рух від барабанчика. Намотані на бобіну в декілька кінців (складень) нитки направляються на скручування.
У нитковому виробництві завжди застосовується мокре скручування пряжі, що забезпечує одержання більш гладких і міцних швейних ниток. При мокрому способі скручування в нитках, попередньо змочених у воді, кінці волокон прилипають до поверхні ниток , а потім закручуються всередину.
Скручування трощених ниток здійснюється на кільцевих крутильних машинах, багато в чому подібних до прядильних. На шпильках установлюються бобіни з трощеною пряжею. З кожної бобіни нитка спрямовується під пруток, що знаходиться в кориті з водою, на порцеляновий ролик водилки. Потім нитка обгинає випускаючий циліндр і вантажний валик, проходить через нитевід, заправляється під бігунок, насажений на бортик кільця. Пройшовши під бігунком, нитка закріплюється на патроні, який насаджений на веретено.
Для того щоб під час обертання ниток навколо веретена вони не захльостували одна одну, між веретенами встановлюються пластинчасті ниткорозділювачі. Після намотування на патрони повних початків ниток машина зупиняється, на веретена надіваються нові патрони.
Готова кручена пряжа для швейних ниток відварюється та хімічно оброблюється (відбілюється або фарбується). Однак унаслідок щільної намотки крученої пряжі на патрони останню не можна відразу спрямовувати на відварювання. Тому кручену пряжу розмотують у мотки для більшої ефективності її відварювання та дії розчинів.
При розмотуванні крученої пряжі для швейних ниток у мотки, застосовуються мотовила. Мотки спрямовують на відварювання для очищення крученої пряжі від бруду, жирів і деяких природних домішок, що перешкоджають прониканню білильних і фарбувальних розчинів усередину пряжі та волокон.
Пряжу відварюють, відбілюють і фарбують у різні кольори . Після фарбування або відбілювання нитки в мотках віджимаються на центрифугах, просушуються в сушарках .
Щоб додати швейним ниткам велику гладкість, тривкість і рівномірність , їх полірують у натягнутому стані нагрітим воском або стеарином і оброблюють волосяними щітками. Готові швейні нитки намотуються на котушки, паперові гільзи або конусні патрони.
Дата добавления: 2015-05-21; просмотров: 1224;