Система профілактики правопорушень

В профілактиці протиправної поведінки неповнолітніх приймає участь велика кількість суб’єктів.

До суб'єктів профілактики правопорушень неповнолітніх належать:

· органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що забезпечують програмування, планування, правове регулювання і ресурси цієї діяльності, контроль за її здійсненням і результатами;

· інститути соціального виховання — родина, школа, трудовий колектив, установи культури й дозвілля, які здійснюють у взаємодії та у межах компетенції профілактику виникнення викривленої позиції дітей і підлітків, корекцію таких криміногенних чинників, якщо їх можна нейтралізувати за допомогою педагогічних чи інших виховних засобів;

· органи захисту і соціальної, психолого-педагогічної, медичної та правової допомоги дітям і підліткам, які перебувають у несприятливих життєвих умовах;

· правоохоронні органи в цілому та їх спеціалізовані підрозділи і служби.

Система профілактики правопорушень неповнолітніх складається з ранньої та безпосередньої профілактики, а також профілактики дозлочинної поведінки і профілактики рецидиву.

Ці етапи профілактики спрямовані на те, щоб:

· оздоровити середовище та допомогти неповнолітнім, які опинилися в несприятливих умовах життя і виховання ще до того, як негативний вплив цих умов позначиться на їх поведінці (етап ранньої профілактики);

· не допустити переходу на злочинний шлях і забезпечити корекцію осіб зі значним ступенем дезадаптації, які вчиняють правопорушення незлочинного характеру (етап безпосередньої профілактики);

· не допустити переходу на злочинний шлях і створити умови для корекції поведінки осіб, які систематично здійснюють правопорушення, характер та інтенсивність яких вказують на ймовірність вчинення правопорушення у найближчому майбутньому (етап профілактики дозлочинної поведінки);

· запобігти рецидиву злочинів підлітків, які раніше вчиняли злочини (профілактика рецидиву).

Зміст заходів раннього запобігання:

· попередження й усунення істотних порушень нормальних умов життя і виховання неповнолітніх шляхом нагляду і контролю за дотриманням правових норм, що регулюють ці умови, надання соціальної допомоги, підтримки, захисту в різних формах, необхідних для їх відновлення; усунення джерел несприятливого впливу на умови життя і виховання неповнолітніх;

· корегування неприйнятного розвитку особи в початковій стадії, а також нормалізація умов середовища життя і виховання конкретних підлітків чи їх груп.

Заходи безпосереднього запобігання необхідні, якщо на попередньому етапі не було відвернено формування в неповнолітнього схильності до правопорушень і він почав їх учиняти.

На цій стадії також здійснюється нормалізація умов життя і виховання, оздоровлення середовища. Разом із тим, істотно збільшується вплив на самого неповнолітнього, з використанням за потреби заходів правового характеру.

Служба соціального захисту і допомоги, спеціалізована служба органів внутрішніх справ і спеціалізовані формування громадськості з'ясовують і усувають обставини, під впливом яких конкретні неповнолітні вчиняють порушення громадського порядку (дрібні крадіжки, участь у випивках, азартних іграх тощо), а також безпосередньо ведуть виховну роботу серед цих осіб.

Заходи щодо неповнолітніх, які виявлені за вчинення правопорушень незлочинного характеру:

· постановку на облік в органах, які здійснюють профілактику злочинів неповнолітніх, тривалу виховну роботу і контроль;

· громадський вплив за місцем проживання, навчання або роботи;

· влаштування до спортивно-трудових таборів, загонів і клубів;

· цивільно-правові заходи (відшкодування збитків).

Наступний етап профілактики становлять заходи щодо неповнолітніх, яких можна розглядати як таких, що перебувають у силу розвитку криміногенної мотивації на межі вчинення злочину. Тут використовують заходи, які реалізуються в процесі щоденного, інтенсивного і демонстративного контролю за поведінкою, зв'язками і проведенням часу неповнолітнього. Їх завдання — утримати неповнолітнього від переходу на злочинний шлях.

Заходи запобігання рецидиву злочинів передбачають:

· діяльність кримінальної міліції у справах дітей, слідчих, прокурорів, суддів із виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів неповнолітніми;

· використання виховно-профілактичного впливу безпосередньо під час судового розгляду справи; своєчасне вилучення зброї і знарядь злочинів у раніше засуджених підлітків;

· правову і моральну підготовку до життя на волі засуджених, які звільняються з місць позбавлення волі;

· трудове і побутове влаштування неповнолітніх, звільнених із місць позбавлення волі або засуджених до заходів, не пов'язаних із позбавленням волі, та контроль за їх поведінкою тощо.

До заходів впливу на протиправну діяльність неповнолітніх також належать:

· формування системи ювенальної юстиції, яка спеціалізується на розслідуванні та судовому розгляді кримінальних справ щодо неповнолітніх;

· поліпшення координації зусиль державних та громадських організацій щодо профілактичного впливу на злочинність неповнолітніх;

· організація правового та військово-патріотичного виховання підлітків;

професійна діагностика фізичних та психічних захворювань дітей.

Питання для самоконтролю

1. Які рівні профілактики правопорушень ви знаєте?

2. Назвіть основні етапи індивідуальної профілактики правопорушень.

3. Поняття та сутність загально соціальної профілактики правопорушень.

4. З’ясуйте правову основу профілактики правопорушень.

5. Назвіть основні напрями правового регулювання профілактики правопорушень.