Формування моторно-рутової діяльності

У психічному розвитку дитини рухи руки мають особливе значення, вони починають розвиватися досить ранавже в переддошкільному віці дитина легко маніпулює з предметами та іграшками, хоч рука її ще недостатньо рухома, рухи некоординовані, неточні.

У дошкільному віці урізноманітнюється діяльність дитини, вдосконалюються рухи руки, пов'язані з використанням інструментів і знарядь праці (ножиці, молоток, пензлик, олівець та ін.). як зазначає ДБ. Ельконін „у дошкільному віці перебудова рухів і дійдиіини полягає в тому, Що вони починають практично виконуватись, контролюватись і регулюватись самою дитиною на основі уявлень про майбутню дію та умови її здійснення" (ДБ. Ельконин Детская психологам, М.: Учпедгиз, 1960, —с. 266). Здійснення задуму, планомірне досягнення певного результату в Діяльності можливе при наявності навичок. Щоб формування нових рухових навичок у дітей ВДЙувалося успішно, треба, щоб „моторне навчання виділялося для неї в самостійне завдання"

Психалогия детей дошкольного воласта/ Под ред. АВ. Задарожца и ДБ. Ельконина. — М: Просвещение'", 1964. — с. 308).

За даними фізіології, нервова ситема і нервово-м'язовий апарат дитини 6 років вже формовані, як у дорослої людини. Після 5-6 років у дітей у корі головного мозку згідно із законами утворення умовних рефлексів утворюються умовнорефлекторні функції читання і письма.

Протягом дошкільного віку зростає і роль слова у формуванні рухових навичок. Останнє і свою чергу, підвищує ефективність рухового навчання, навички набувають усвідомленого і узагальненого характеру, легко переносяться в нові умови, знижується кількість помилок, зменшується час, потрібний на засвоєння нових навичок. Усе це дає підставу для формування у цгей старшого дошкільного віку нових, складніших рухових навичок.

В основі оволодіння письмом також лежать рухові навички. Процес формування навички шсьма можна поділити на чотири стадії. Дошкільний вік вважається „спецефічною" зрієнтованою стадією, в процесі якої дитина ознайомлюється з графічними рухами й формами, іабуває графічного досвіду. Від правильної організації цього досвіду великою мірою залежить гепіх перших письмових вправ у школі, в практиці роботи спостерігаються факти раннього трояву графічної діяльності у дітей. У дошкільних закладах систематично проводяться заняття з збразотворчої діяльності, на яких діти засвоюють графічні навички малювання.

У процесі письма утворюються зв'язки між елементами мови і рухами, потрібними для їх тозначення на письмі. Саме під час утворення цих зв'язків дитина зістрічається з великими фуднощами, які зумовлюються високою рухливістю руки, пальців, п'ясті, пердпліччя. Кожна танка руки може рухатися досить швидко і в різних напрямах. Чим рухливіший орган і чим зільша кількість його частин з високою рухливістю бере участь у виконані рухів, тим :кладіншими і ріжоманпнішими виявляються сигнали, які йдуть з переферії до рухового аналізатора, і тим важче забезпечити точність рухів.

Рухи руки гальмуються під впливом зовнішніх факторів: рух зі інерцією, важкість самої руки, протидія паперу, одягу, тобто цілий комплекс силових взаємодій, які заважають точном> виконаню руху. Щоб запобігти відхиленю руки, дитина мимоволі напружує м'язи, рука втрачає свою рухливість, виникають різні помилки. Отже, шоб дитина навчилася писати, вона насамперед повинна навчитися виконувати рухи легко, вільно, без зайвого м'язового напруження.

Особливості і труднощі полягають у необхідності одночасного розвитку рухів і очей. Виконання рухів контролюється, коригується, управляється шляхом співставленда результату з метою руху.

На початкових етапах оволодіння письмом, коли в дитини ще відсутні кінестетичні уявлення, рухи контролюються зором. Педагог пише потрібну букву на дошці, пояснює спосіб дії. Дитина стежить зором, мислено аналізує структуру букви, в корі головного мозку в неї утворюється модель буквенного знака, який треба відтворити в зошиті. Написання букви в зошиті також супроводжується зоровим контролем, відбувається зорове зіставлення написаного в зразком і коригуванням величини, форми, положення букви на лінійці та її окремих частин. Дитина має справу з такими просторовими відношеннями, як справа, зліва, вгорі, внизу, під лЬгіоо, на лінії, посередиш рядка та ін. орієнтування на сторінці зошити, утворення рефлексу на идношення, координація рухів руки, зору дається дитині досить важко.

Умовні рефлекси на просторові сигнали утворюються в декілька разів повільніше порівняно із звичайними умовними рефлексами, оскільки вони вимагають розрізнення складних просторових відношень. Отже, дитина повинна ще до школи набути певного чуттєвого досвіду просторової орієнтації, навчитися управляти і коригувати свої рухи.

В оволодінні навичкою письма, як і будь-якою іншою руховою навичкою, важливого значення набувають підготовчі вправи. Основна мета таких вправ — підготувати руку дитини до письма, сформувати руховий стереотип, допомогти дитині позбутися тих труднощів, які виникають на початкових етапах оволодіння навичками письма Як показує аналіз проведених досліджень (НМ Красногорського, ОБ. Запорожця, Н.С. Пантіної, ЯЗ. Невировича, МІ Лсіної; ДБ. Ельконіна, ЄБ. Гур'янова та ін.), дитина старшого дошкільного віку як у фізіологічному, так і в психологічному відношені готова до сприймання нових видів фіенговшо-дослідницької діяльності і на її основі до засвоєння складніших рухових навичок, до яких належить і навичка письма

Отже, підготовка руки дитини до письма передбачає розвиток:

—п'ясті руки і дрібних м'язів пальців;

—координації рухів руки, пальців, очей, передпліччя;

—окоміру (вміння визначити центр, середину, підпорядкувати рухи руки, очей,
контролю свідомості);

—просторових уявлень (зліва, справа, внизу, над і під лінією, між лініями);

—плавності, точності і ритму рухів;

—уміння проводити протягом 0,5 хв безвідривні лінії олівцем на папері, в зошиті.

У дитячому садку дпи пишуть кольоровими олівцями і простим м'яким олівцем з зротким вістрям. Олівець рекомендується брати так, як ручку в школі, трьома пальцями: їликим, вказівним і середнім. Великий і середній тримають олівець, а вказівний притримує ло зверху. Олівець рекомендують тримати вільно, не затискаючи між пальцями. Вказівний алець не слід зганати. Кінець олівця спрямований у праве плече. Тримати його слід на відстані 5-3 см від загостреного кінця.

Вихователь повинен звернути увагу і на те, що напрям рухів передпліччя, п'ясті пальців руки має бути таким, як і при написання букв.

Наведемо серію завдань, спрямованих на підготовку руки дитини до письма:

1 Проведення похилих ліній між двома лінійками

2. Проведення прямих ліній з крапками

3. Проведення ломаних ліній

4 Малювання трику ників

5 Малювання ялинок

6. Штрихування олівців

7. Штрихування геометричних фігур похилими лініями

8. Штрихування візерунка на чашці

9. Малювання фруктів (вишня)

10. Малювання окулярів