В діяльності медичної

Знеболювання

Місцевою анестезією називають тимчасову втрату чутливості тканин, створену штучно за допомогою механічних, фізичних або хімічних засобів для безболісного виконання хірургічних операцій при повному збереженні свідомості хворого.

Показання: у всіх випадках протипоказань до загального знеболювання, серцево-судинна і легенева недостатність, у осіб похилого і старечого віку, в амбулаторно-поліклінічній практиці.

Протипоказання: вік до 12-14 років, підвищена індивідуальна чутливість до анестетиків, порушення психіки, наявність запальних процесів в тканинах, категорична відмова хворого.

Штучна гіпотермія. При штучній гіпотермії (охолодженні) спостерігається значне зниження обміну речовин, що дуже важливо при деяких операціях, пов’язаних хоча б з короткочасною (3-4 хвилини) зупинкою серця і великою крововтратою. В залежності від ступеня зниження температури розрізнять помірну (охолодження до 34-32^оС), середню (до 31-28^оС) і глибоку (27-8^оС) гіпотермію. Методика. Після медикаментозної підготовки для виключення терморегулюючих механізмів (аміназин, промедол, дипразин) проводять комбінований наркоз з наступним зануренням хворого у ванну з холодною водою чи обкладанням міхурами з льодом. При операціях на серцево-судинній системі широко застосовують охолодження крові у системі (екстракорпоральна гіпотермія). Після операції хворого зігрівають. Може використовуватися тільки місцева гіпотермія (охолодження голови в спеціальному апараті – краніогіпотермія).

Механізм дії місцево анестезуючих засобівполягає в стабілізації мембран нервових клітин у поляризованому стані внаслідок гальмування перенесення іонів натрію, калію через неї. Деполяризована нервова клітина не збуджується і не проводить нервові імпульси.