Найпоширеніші анестезувальні засоби для місцевого знеболення

Новокаїн(інтернаціональне найменування – про каїн) – має незначну токсичність і виражену знеболюючу дію. 0,25-0,5% розчин використовують для інфільтраційної анестезії та новокаїнових блокад, 1-2% - для провідникової (реґіонарної) анестезії, 10% - для термінальної анестезії. Вища разова доза у перерахунку на суху речовину становить 0,75г (150мл 0,5% розчину).

Симптоми передозування такі: блідість шкірних покривів і слизових оболонок, запаморочення, нудота, блювання, холодний піт, прискорення дихання, тахікардія, зниження артеріального тиску аж до колапсу. Дія на центральну нервову систему виявляється відчуттям страху, галюцинаціями, судомами, руховим збудженням. Лікування при передозуванні. Підтримка адекватної легеневої вентиляції з інгаляцією кисню, внутрішньо венне введення короткодіючих засобів для загальної анестезії, у тяжких випадках - дезінтоксикаційна і симптоматична терапія.

Побічна дія. Можливі запаморочення, слабкість, зниження артеріального тиску, колапс, алергійні реакції (дерматит, лущення шкіри), анафілактичний шок.

Лідокаїн– ефективніший, ніж новокаїн (анестезуючий ефект вище в 4 рази, але і токсичність вища в 2 рази), діє швидше і довше. 0,25-0,5% розчин використовують для інфільтраційної анестезії. 1-2% - для провідникової (реґіонарної) анестезії, 2% розчин – для перидуральної і спинномозкової анестезії, 10% - для термінальної анестезії.Загальна кількість не повинна перевищувати 300мг.

Протипоказання.

- індивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату;

- AV-блокада II і III ступеня, тяжкі форми серцевої недостатності (II-III ступеня), виражена артеріальна гіпотензія, брадикардія, гіповолемія, кардіогенний шок;

- міастенія;

- тяжка ниркова та/або печінкова недостатність;

- вагітність, період годування груддю, діти до 12 років;

Побічні реакції.

З боку центральної і периферичної нервової системи: запаморочення, головний біль, слабкість, руховий неспокій, ейфорія, ністагм, втрата свідомості, сонливість, зорові і слухові порушення, тремор, тризм, судоми, параліч дихальних м’язів, зупинка дихання.

З боку серцево-судинної системи: при застосуванні у високих дозах – зниження артеріального тиску, брадикардія, блокада серця, колапс, зупинка дихання і серцевої діяльності.

З боку травної системи: нудота, блювання.

Алергічні реакції.

Інші: стійка анестезія, гіпотермія, відчуття жару, холоду або оніміння кінцівок.

Передозування. Основні симптоми пов’язані з пригнічувальним впливом на центральну нервову і серцево-судинну систему: загальна слабкість, запаморочення, дезорієнтація, тоніко-клонічні судоми, кома, тремор, атріовентрикулярна блокада, асфіксія, нудота, блювання, ейфорія, психомоторне збудження, астенія, апное, брадикардія, зниження артеріального тиску, колапс. Лікування. Припинення введення препарату, оксигенотерапія, вазоконстриктори (норадреналін, мезатон), протисудомні засоби, холінолітики. Пацієнт повинен перебувати в горизонтальному положенні; необхідно забезпечити доступ свіжого повітря, подачу кисню і/або проведення штучного дихання. Для корекції брадикардії і порушень провідності застосовують атропін (0,5-1 мг внутрішньовенно), при артеріальній гіпотензії – симпатоміметики в комбінації з агоністамибета-адренорецепторів. При зупинці серця показане негайне проведення реанімаційних заходів. Можливе проведення інтубації, штучної вентиляції легенів.

Бупівакаїн- один з найбільш поширених сучасних препаратів. У 2-3 рази сильніший за лідокаїн, дає найбільш тривалий ефект. Розчин для ін'єкцій 0,5% по 20 мл у флаконах. Протягом анестезії з інфільтрацією середня тривалість ефекту становить 200 хв. При епідуральній поперековій анестезії початок дії препарату спостерігається через 5-10 хв, повне розповсюдження – через 20 хв, її тривалість – 200хв (0,25%) або 300 хв (0,5%).

Побічні ефекти спостерігаються рідко, вірогідність їх виникнення збільшується якщо застосовуються неадекватні дози та недотримується техніка введення препарату. Можуть виникнути головний біль, брадикардія, гіпотензія. У поодиноких випадках - алергiчнi реакції ( у важких випадках анафілактичний шок).

Бупівакаїн протипоказаний:

- для внутрішньовенної регіональної анестезії;

- при індивідуальній підвищеної чутливості до будь-якого з компонентів препарату;

- особам з протипоказаннями для таких засобів анестезії : захворювання центральної нервової системи, внутрішньочерепна кровотеча, остеохондроз, спондиліти, туберкульоз, метастатичні поразки хребта, септицемія , iнфекцiйнiураження шкіри в мiсцiiн’єкцiї, порушення згортання крові.

Передозування.

Випадкове внутрішньо венне введення Бупівакаїну (помірна доза, що визначається об’ємом ампули) може спричинити розвиток токсичних ефектів: з боку центральної нервової системи – занепокоєння, тривожність, збудження, позіхання, парестезія, стан сп’яніння, тремор, відчуття страху, ністагм, логорея (базікання), головний біль, нудота, дзвін у вухах. У тяжких випадках можливі втрата свідомості та клоніко-тонічні судоми, гіпоксія тагіперкапнія настають незабаром після конвульсій як результат збільшеної м’язової активності та розладів дихання. В особливо тяжких випадках спостерігається апное; з боку серцево-судинної системи – погіршення скоротливої функцiï міокарда, артеріальна гіпотензія, брадикардія, порушення атріовентрикулярної провідності. Препарат застосовується в умовах стаціонару. Анестезія повинна проводитись у приміщенні з технічним обладнанням і підготовленим персоналом, з доступною апаратурою і лікарськими препаратами, необхідними для контролю і екстреної реанімації. Лікування передозування. Якщо введення Маркаїну призупинено при перших ознаках передозування, то ризик розвитку серйозних небажаних ефектів зменшується. У випадку гострого передозування – забезпечення прохідності дихальних шляхів з наступною вентиляцією дихальних шляхів для попередження апное, катетеризація вени; при розвитку колапсу проводять інфузіювазопресорних засобів, при виникненні судом–протисудомну терапію.

Для зменшення всмоктування в крові з пролонгації дії місцевих анестетиків до них додають 0,1% розчин адреналіну гідро хлориду по 1 краплі на 25мл розчину.

Епідуральна і спиннокомзкова анестезіясхідна як по техниці виконання, так і по рівню блокади проведення больового імпульсу (корінці спинного мозку). Ці види анестезії в теперішній час широко використовуються при операціях на нижніх кінцівках, нижніх частинах черевної порожнини, черевної стінки.