Формування раціонального ритму рухової дії та ритміко-мелодійної структури мовлення

При навчанні письму важливу роль відіграє процес оволодіння дітьми правильним ритмом і темпом рухової дії. Ритм організує всю моторну діяльність дитини, робить її продуктивнішою і раціональною. Рухи, виконані у правильному ритмі легше автоматизуються, завдяки чому економляться фізичні сили і нервова діяльність дитини.

Для того, щоб швидше засвоїти раціональний ритм рухової дії при написанні букви, слова, речення або тексту необхідний достатній рівень розвитку у дитини почупя ритму, тобто здатність дитини з більшою точністю розрізняти при написання свої рухи у часі, просторі та за затраченими зусиллями. Тому достатній рівень розвитку у дітей почуття ришу є важливою складовою їх навички письма.

Разом з тим для формування навички письма важливим є стан сформованості у дітей і інших інтонаційних засобів мовлення, а саме: акцентуації, мелодики і ритміко-мелодійної структури мовлення, з розвитку яких проводиться спеціальна робота.

Операція інтонування (наголосу) досить складна. Вона включає акцентуацію (словесну, логічну, фразовий та емфетичний наголос), мелодику, ритміку, пунктуацію, тембральне забарвлення, темп.

Для точного і повного розуміння висловлювання дитина повинна знати, шо від словесної зміни наголосу змінюється значення слова, від логічного - зміст висловлювання; шо у висловлюванні можна пропускати будь-яке слово, але не те, на яке падає логічний наголос. Оскільки інтонація є необхідною умовою оформлення думки, виразу, почуття, то. в першу чергу, необхідно зосереджувати увагу дітей на тому, яку роль відіграє інтонація в даному висловлюванні, як юна допомагає реалізувати його сприйняття і розуміння.

А) Розвиток акцентуації.

1) Педагог читає пари речень: 1. У нас в країні є глибокі ріки. Наше місто сто'пь на
березі річки. 2. Ми живемо біля лісу. Навколо нашого села ростуть ліси і тл

Далі діти виділяють в реченнях слова, що мають однакове значення. (Дгги при цьом\ вказують на відповідні матюнки.)

2) Вправа на добф замість паузи, зроблена педагогом, малюнку, на якому зображено

предмет (предмети), в назві якого є слово з з потрібним наголосом: Ці дуже висом

(сосни). Біля збирали шишки (сосни).

3)Гра ,$иправ Незнайку". Педагог (він же Незнайка) називає ряд слів, спеціально прі і
цьому допускаючи помилки: лампи, годинник, олівець і тд. Діти виправляють помічені ними
акцентуативні помилки.

4)Вправа „Зміни слово". Діти вказуючи на предметні малюнки, називають пари слів
білок- білок, стрілки стрілки та ін. Потім усно складають з кожним словом речення.

5)На дошці закріплюються предметні малюнки, на яких зображенні: білка, дерево.
горіх. Далі педагог читає три речення, кожного разу змінюючи в ньому місце логічного
наголосу:

Білка сидить на дереві й гризе горіх. Білка сидить на дереві й гризе горіх. Білка сидить на деревій гризе горіх.

Дди біля дошки по черзі вказуюють на той малюнок, який відповідає слову, на яке падає логічний наголос.

Б) Розвиток у дітей вміння визначати тип оповідання. Педагог зачитує початок двох текстів:

І П

Я зробив зореліт. Я зробив зореліт.

Булоцетак... Осьякийвінбув.

Далі шт відповідають на серію питань:

- Чи є однакові речення в двох текстах? (Так, перші)

- Чи можемо з першого речення дізнатися, про що йтиме мова в оповіданні? (Про
зореліт)

Далі педагог чигає друге речення першого тексту і запитує: „Як ви думаєте, про що піде мова в цьому оповіданні?" (Про те, як хлопчик будував зореліт. На це вказує слово „було").

Потім педагог читає друге речення другого тексту і запитує: ,До чого нас готує це речення?" (До того, що ші дізнаємося, який вийшов зореліт. Слова „ось який"" підказують нам, що буде описуватися зореліт).

Далі педагог читає перший текст. Звертає увагу на підкреслені слова (На яке питання вони відповідають? Що вони означають? Дію предметів).

Як ябудував зореліт

Я зробив зореліт. Було це так. Спочатку я намалював схему. Потім знайшов на вулиці стару дерев'яну бочку й поставив її на ящик. Випиляв двері. Зробив з картону ніс корабля та маленьку драбинку. Пофарбував зореліт блакитною фарбою.

Після зачитування тексту педагог звертається до дггей і пояснює, що в тексті розповідається про події, які відбуваються одна за одною. До всього тексту-розповщі ми можемо поставити питання: .Що я робив?".

Далі педагог зачитує другий текст.