Екологічна оцінка біотехнічних елементів ландшафту
№ п.п. | Біотехнічний елемент | Кез |
1. | Площа забудови та відчуження під шляхову мережу | 0,01 |
2. | Рілля | 0,14 |
3. | Виноградники | 0,29 |
4. | Фруктові сади, акації | 0,43 |
5. | Лісосмуги (хвойні породи) | 0,38 |
6. | Городи | 0,50 |
7. | Луки | 0,62 |
8. | Лісосмуги (листяні породи) | 0,63 |
9. | Пасовища | 0,68 |
10. | Водойми і водотоки | 0,79 |
11. | Природні ліси | 1,00 |
Для кожного елементу встановлюється значення коефіцієнта геолого-морфологічної стійкості рельєфу - Кг. Для стабільного рельєфу (рівнинного, ухил схилів не перевищує 30) К= 1,0; для нестабільного - 0,7.
Розрахунки КЕСЛ2 для кожного елементу окремо та загального КЕСЛ здійснюють за формулами:
, (5.3)
, (5.4)
Виходячи з отриманого значення КЕСЛ2, проводиться оцінка стійкості
ландшафту басейну, що досліджується та його елементів:
КЕСЛ2 < 0,33 - нестабільний;
0,34 < КЕСЛ2 < 0,5 - малостабільний;
0,51 < КЕСЛ2 < 0,66 - середньостабільний;
КЕСЛ2 ≥ 0,66 - стабільний.
Розрахунки за наведеними методами дають основну інформацію про ступінь екологічної стабільності досліджуваного ландшафту, необхідну для обрання відповідних заходів по його захисту та переформуванню.
Екологічна оцінка умов рельєфу та обмежуючих факторів ґрунтового покриву з метою планування народногосподарського напрямку використання земель
Виробнича цінність земельних угідь відзначається їх спроможністю забезпечувати повноцінний ріст і розвиток природної та культурної рослинності. За показником спроможності забезпечувати повноцінну вегетацію рослин земельні ділянки поділяють на класи придатності.
метою екологічного обґрунтування напрямку використання земель в США було розроблено систему придатності земель.
В основу системи та класифікації земель було покладено фактори, які обмежують використання земельних ділянок для вирощування сільськогосподарських культур.
До таких факторів відносять:
1) водну та вітрову ерозію (е);
2) режим зволоження ґрунту (w);
3) фізико-хімічні властивості ґрунту, що обмежують розвиток кореневої системи рослин (s);
4) кліматичні умови (наприклад, занадто холодний чи посушливий клімат) (с).
Згідно з існуючою класифікацією виділяють вісім класів придатності ґрунтів (див. табл. 6.2. ). Система придатності земель складається із наступних категорій:
1) клас придатності земель, який позначається римськими цифрами;
2) підклас придатності, який позначається англійськими літерами e, w, s, c.
Підклас та фактори обмеження наносяться на ґрунтову карту, надаючи повну інформацію про якість ґрунтів і напрямок їх використання. Позначаються вони великими римськими цифрами у супроводі англійських літер e, w, s, c, які вказують на характер обмеження.
Перші чотири класи - це земельні ділянки, які представлені ґрунтовими відмінами, придатними для інтенсивного ведення сільськогосподарського виробництва. Такі ділянки використовуються у складі ріллі.
Категорії класу і підкласу придатності ґрунтів вказують на ступінь і характер обмеження при використанні земельних ділянок.
Приклад________________________________________________________________________ Клас І не має обмежень, а тому він не поділяється на підкласи, тоді як класи ІІ-ІУ можуть мати одне або одночасно декілька обмежень. У цьому випадку класи поділяються на декілька підкласів. Наприклад, клас II може поділятись на підкласи: IIе, IIs, або IIes одночасно.
Таблиця 5.2.
Дата добавления: 2015-05-05; просмотров: 1134;