Біоенергетична оцінка вирощування капусти білоголової

Поряд із загально прийнятими методами оцінки економічної ефективності виробництва продукції рослинництва через вартісні та трудові показники останнім часом в світовій практиці все ширше застосовують універсальний енергетичний показник – співвідношення акумульованої в продукції та витраченої на її отримання енергії. Це дає змогу найбільш точно врахувати не тільки прямі витрати енергії на технологічні процеси і операції, а також і енергію, акумульовану в різних засобах виробництва і в виробленій продукції.

Сільське господарство завжди було єдиною галуззю матеріального виробництва, яка здатна не тільки витрачати, але і, завдяки фотосинтезу рослин, накопичувати енергію у врожаї. Однак, витрати не відновлюваної енергії на виробництво одиниці продукції зростають. По розрахунках на 100 Дж продукції рослинництва в 1928 р. витрачалося 48 Дж сукупної енергії, в 1950 р. – 57, в 1960 р. – 70, в 1980 р. – 86 і в 1996 р. – 91 Дж. Збереження цієї тенденції може привести в майбутньому до такого стану, коли сільське господарство стане споживачем енергії, що функціонуватиме за рахунок не відновлюваних джерел запаси яких не зростають.

В зв’язку з цим, для ефективного введення сільського господарства, а в тому числі галузі овочівництва, необхідний енергетичний аналіз застосовуваних технологій виробництва продукції. Його основна мета – пошук і планування технологічних прийомів та елементів вирощування рослин, які б забезпечували раціональне використання не відновлюваної енергії та охорону навколишнього середовища [5].

Освоєння результатів таких досліджень підвищить врожайність товарної продукції при скороченні енергетичних витрат. Сучасні енергозберігаючі та екологічно адаптовані технології виробництва овочів включають декілька обов’язкових етапів при їх освоєнні:

1. Аналіз технологічних процесів з метою визначення найбільш енергоємних прийомів і елементів. Для цього необхідно підрахувати сукупні витрати енергії на виробництво овочів, енергоємність урожаю, коефіцієнт біоенергетичної ефективності технології (з урахуванням споживчої цінності продукту).

2. Визначення найбільш енергоємних елементів і виявлення резервів зниження енерговитрат.

3. Розробка і освоєння нових технологічних прийомів з метою зменшення витрат енергії на виробництво які повинні забезпечувати при цьому приріст врожаю [5]

В наших дослідженнях в 2013 р. залежно від гібридного складу та густоти рослин витрати енергії на вирощування змінювались від 51006 до 147658 МДж/га і були найменшими по всім гібридам на густоті рослин 28,6 тис. шт./га. Загущення призводить до значного збільшення витрат, що пов’язане із збільшенням кількості розсади, витратами енергії на посадку та затратами на збирання за рахунок більш високого рівня врожайності (табл. 4.4).

Вміст енергії в продукції збільшується при загущенні від 51610 до 74899 МДж/га на гібриді Структа F₁, від 34422 до 42430 МДж/га – на гібриді Новатор F₁ та від 47397 до 60731 МДж/га – на гібриді Адаптор F₁, від 31749 до 40948 МДж/га на гібриді Бузоні F₁, від 59286 до 91455 МДж/га на контрольному варіанті сорту Харківська зимова.

Коефіцієнт біоенергетичної ефективності при вирощуванні гібридів іноземної селекції знаходиться в межах 3,26- 4,60 залежно від гібриду і густоти рослин та збільшується при загущенні рослин. Максимальний коефіцієнт біоенергетичної ефективності був на гібриді Структа F₁ і становив 4,37 а мінімальним – на гібриді Новотор F₁ – 3,26.

В умовах 2014 році витрати енергії на вирощування залежно від гібридного складу та густоти рослин змінювались від 59255 до 188851 МДж/га. (табл. 4.5).

Вміст енергії в продукції збільшується при загущенні від 77066 до 118151 МДж/га на сорті Харківська зимова (контроль), від 36115 до 52220 МДж/га на гібриді Новатор F₁ та від 40375 до 59100 МДж/га – на гібриді АдапторF₁, від 69800 до 106373 МДж/га на гібриді Структа F₁, від 30029 до 51991 МДж/га на гібриді Бузоні F₁.

Коефіцієнт біоенергетичної ефективності при вирощуванні сорту Харківська зимової знаходиться в межах 3,77-4,19; гібриду Новатор F₁ 3,33-4,69; гібрид Адаптор F₁ 3,55-4,37; гібриду Структа F₁ 4,02- 4,84; гібриду Бузоні F₁ 3,40- 3,77 та збільшується при загущенні рослин.

Максимальним коефіцієнт біоенергетичної ефективності був на контрольному сорті Харківська зимова та гібриді Структа F₁, а мінімальним – на гібриді Новатор F₁.

Таким чином, за біоенергетичною оцінкою, вважаємо найбільш оптимальною густотою для рослин капусти білоголової досліджуваних гібридів густоту 47,6 тис. шт./га за схемою розміщення (40+100)х30 см, при якій забезпечується максимальний коефіцієнт біоенергетичної ефективності.

Таблиця 4.1