Умови середовища, пов’язані з фазами місяця

Місяць впливає на умови середовища двома дивними способами – це світловий вплив уночі, головним чином при повному місяці, і гравітаційне – викликає припливи. І місячне світло, і припливи можуть впливати на поведінку тварин, a також на їх розвиток, у результаті чого складаються важливі видоспецифічні адаптації до нічних чи припливних умов.

Місячне світло і припливи. Видиме місячне світло – це сонячне світло, відбите від поверхні Місяця, майже з тим же спектральним складом, але зрушеним по інтенсивності в червону область. Порівняно слабке місячне освітлення (0,2 лк і менше) змінюється в залежності від фаз Місяця, тривалості перебування Місяця над горизонтом, висоти Місяця і погодних умов. Розподіл інтенсивності місячного світла протягом синодичного місяця в тропічних широтах порівняно постійний, якщо не вважати невеликих сезонних змін часу сходу і заходу Місяця. На більш високих широтах існують складні сезонні зміни, пов’язані з висотою місяця і моментами його сходу і заходу. Як правило повний Місяць максимально піднімається над горизонтом приблизно на таку ж висоту, як Сонце на півроку раніше.

Термінологія. Термін місячний ритм може бути використаний, з одного боку, для позначення усіх видів біологічних ритмів, зв’язаних з Місяцем: 1) місячнодобового (синонім, двоприпливный), що відповідає періоду 24,8 год між двома послідовними кульмінаціями Місяця; 2) напівмісячного ритму (синонім: сизигічний), що відповідає періоду 14,76 год. між двома послідовними сизигійними чи відпливами, відносно Місяця, між двома послідовними сизигіями;

3) місячного циклу (синоніми: синодичний), зв’язаного з періодом синодичного місяця 29,53 діб. З іншого боку, місячними можна називати тільки лише місячні ритми. З метою уникнути непорозумінь надалі використовуються терміни, визначені вище, тому що вони зрозумілі кожному.