Місячно-ритмічні адаптації в поведінці

Місячнодобові ритми в наземних тварин. Можливий вплив місячного світла на нічну активність наземних тварин, на що вказує багато випадкових спостережень, найкраще можна продемонструвати, якщо тримати тварин у клітках для реєстрації активності протягом декількох місяців при природному освітленні. Таким шляхом було встановлено, що нічне занепокоєння деяких птахів підвищувалося в сезон міграцій разом з нічним місячним освітленням. Чіткі місячнодобові ритми, що відповідають періодам місячного світла, спостерігалися в тропічних нічних ссавців. У нічної мавпи нічна активність при слабкому місячному світлі підвищувалася, a y травоїдного кажана, навпаки, знижувалася; в інших видів кажанів відзначалися проміжні типи активності. На підставі записів, отриманих у лабораторних умовах, можна припустити, що профіль активності в цих тропічних тварин визначається головним чином циркадіанними годинниками, але модулюється ззовні характерною для даного виду прямою реакцією на місячне світло, що підсилює чи пригнічує прояв активності.

Ознаки ендогенно контрольованого місячнодобового ритму були виявлені в нічній активності мурашиного лева. Глибина ямки, у якій він сидить, змінюється з місячнодобовим ритмом: вона стає більшою в період повного місяця. Оскільки ця активність, крім того, обмежена нічним періодом, поєднання добового і місячнодобового ритмів створює місячнодобовий ритм. Місячний ритм зберігається в лабораторних умовах при постійній темряві (протягом двох циклів) і піддається зсуву фази на півмісяця при інверсії світлового режиму (СТ 14:10).

Модуляція активності місячним світлом, можливо, широко поширена в нічних тварин (вона відома, наприклад, у кенгурового пацюка, вугрів нічних бджіл і інших сутінкових і нічних комах.

Місячнодобові ритми в популяціях комах. Вилов комах, що злітаються на світло, виявив місячні флуктуації в польотній активності і кількості багатьох видів веснянок, двокрилих і метеликів; більшість цих даних отримано в тропічних широтах Африки, але деякі у більш високих широтах, наприклад в Австралії і Флориді. Можливе пояснення цих флуктуацій як артефакту, викликаного зміною відносної яскравості пастки стосовно фонового місячного освітлення, було ретельно перевірене і відкинуте, принаймні для деяких видів. З 37 видів комах, досліджених у районі озера Вікторія, тільки в 4 спостерігалася явна ритмічність. Було висловлене припущення, що місячний ритм, принаймні в деяких популяціях, обумовлений місячним ритмом виходу імаго і розмноження, тому що в деяких видів час життя імаго порівняно коротке декілька днів і навіть менше, як у поденок. Вони виходять з лялечок і рояться протягом 5 днів повного місяця, коли ранній схід місяця продовжує сутінки, що дозволяє цим короткоживучим сутінковим комахам спарюватися і відкладати яйця незважаючи на короткий, всього лише 30 хвилинний період сутінків у тропіках. Місячний ритм виходу імаго підтримувався в лабораторних умовах 10 діб після того, як німф перевели в постійну темряву, а в двох особин навіть на 6 тижнів, що говорить про можливе існування ендогенної місячної компоненти.

Місячні ритми чутливості до світла. Якщо дрібну прісноводну рибку Lebistes reticulatus при постійній темряві освітлювати з одного боку точковим джерелом світла, вона орієнтує свою дорсовентральну вісь відповідно до кута між світловим і гравітаційним стимулами («дорсальна» реакція на світло). Цей кут відбиває миттєву суб’єктивну чутливість до світлового впливу. Тривалий час реєструючи цей кут, виявили його явні флуктуації, що відповідають змінам суб’єктивної чутливості рибки. Протягом декількох років ці флуктуації корелювали в окремі періоди з місячним місяцем (максимум чутливості до жовтого кольору в період повного місяця) а в інші періоди спостерігалася протилежна залежність чи не було ніякої регулярної модуляції. У додаткових короткочасних спостереженнях був виявлений тільки циркадіанний, але не місячнодобовий ритм, отже, місячна ритмічність не була обумовлена поєднанням циркадіанної і місячнодобової складових. Припустили, що місячний ритм чутливості відображає екзогенну регуляцію якимсь невідомими впливами Місяця, оскільки дія місячного світла, гравітації, атмосферного тиску і магнітного поля виключена. Для того щоб з’ясувати, чи дійсно ці довгострокові флуктуації залежать від впливу Місяця, чи вони обумовлені ендогенно (подібно менструальному циклу в жінок) і лише час від часу випадково стають синхронними з місячним місяцем, – для цього необхідні подальші спостереження при постійних, a також експериментально змінюваних умовах.