Зовнішньополітичні пріоритети Литовської Республіки

Держава представлена у багатьох міжнародних організаціях. У 1991 р., Литва вступила в ООН і ОБСЄ, у 1993 р. стала членом Ради Європи, згодом стала членом ВТО. Головна мета зовнішньої політики Литви - збереження дружніх стосунків з сусідніми державами та інтеграція до європейських та євроатлантичних структур. Якщо з виконанням першого завдання виникають подекуди певні труднощі, особливо це стосується литовсько-російських та литовсько-білоруських взаємин, то завдання європейської та євроатлантичної інтеграції Литви успішно виконані: 29 березня 2004 р. Литва стала членом НАТО, а 1 травня 2004 р. - членом ЄС (у 1998-2004 рр. Литва була асоційованим членом ЄС*.

З-поміж цілої низки економічних і військово-політичних дивідендів, що їх отримала Литва від вступу до ЄС і НАТО, заслуговує на увагу прискорене перетворення Литви на туристичну державу. Цьому сприяє активна реклама туристичних можливостей країни інформаційно-туристичними центрами, створеними литовським Департаментом у справах туризму в Берліні, Москві, Гельсінкі, Варшаві й Барселоні. До 2008 р. планується також відкриття нових центрів у Великобританії, Франції, Італії, Росії і Китаї.

Показовими у реалізації зовнішньополітичного курсу Литовської Республіки, важливою складовою якого є побудова рівноправних взаємовигідних стосунків з колишніми республіками СРСР, є її взаємини з Росією, Білоруссю та Україною.

Щодо литовсько-російських відносин, то попри виведення у 1993 р. останніх російських військових з території Литви, „дамокловим мечем" над ними нависає рішення литовського Сейму, яким уряд Литви зобов'язаний домагатися від Росії відшкодування збитків за радянську окупацію республіки. За підрахунками литовської міжвідомчої комісії вони становлять 20 млрд. дол. США. Щоправда досі ця сума не узаконена Кабінетом міністрів Литви. Щоправда до початку 2008 р. Литва серед інших прибалтійських республік вважалася найбільш лояльною до Російської Федерації. Проте у січні 2008 р. президент В.Адамкус заявив, що його держава добиватиметься визнання факту окупації його країни у 1949-1941 і 1945-1991 рр Радянським Союзом і відшкодування збитків від неї в обсязі 28 млрд доларів. Разом з тим Росія не збиралася і не збирається нікому і ніщо відшкодовувати.

Попри фінансові претензії до Росії, остання разом з Німеччиною залишається провідним торгівельним партнером Литви. За даними литовських ЗМІ товарообіг між двома країнами у 2004 р. досягнув рекордних 3 млрд. дол. США. Росія експортує до Литви переважно енергоносії - нафту й газ, продукцію машинобудування. Литва традиційно експортує до Росії продовольство і продукцію легкої промисловості. За даними міністерства сільського господарства Литви продовольчий експорт до Росії у 2005 р. збільшився на 30%. У цілому експорт литовських продуктів до Росії становить близько 14% від загального експорту Литви. За роки незалежності, особливо після дефолту 1998 р. у Росії, Литва переорієнтувала свій експорт на Захід, однак нині ситуація почала змінюватися в зворотному напрямку. Щоби уникнути митних зборів і транспортних витрат Литва доволі активно створює на російській території філії своїх агрокомплексів. Інша перспективна галузь литовського експорту - просування на російський ринок сільського туризму, що є дуже популярним у країні. Крім того, Росія зацікавлена у значному зростанні потоку вантажів, що надходять до країни через портові термінали Литви. Неабияку зацікавленість у використанні їх потужностей виявляє й Китай, що є одним з головних торговельних партнерів РФ.

На розвиток литовсько-білоруських добросусідських відносин значний вплив справляє несприйняття авторитарного політичного режиму білоруського президента О. Лукашенка переважною більшістю литовського політикуму. Натомість в економічній сфері спостерігається значна позитивна динаміка: товарообіг Литви й Білорусі становить понад 700 млн. дол. США на рік, що свідчить про зацікавленість Литви в розширенні економічних зв 'язків з сусідньою Білоруссю, адже велика частка доходної частини її бюджету формується за рахунок транзиту вантажів. Білоруські вантажі, зокрема, становлять 20% усіх вантажів, що їх перевозить Литовська залізниця і 25% вантажів, що відправляються Білоруссю через Клайпедський морський порт у Литві.

Динамічно розвиваються литовсько-українські відносини, що регулюються Договором про дружбу і співробітництво від 8 лютого 1994 р. Під час Помаранчевої революції в Україні в листопаді-грудні 2004 р. президент Литви В. Адамкус входив до групи міжнародних посередників і був одним з ініціаторів проведення „круглого столу" між владою і опозицією в Україні. Нині Литва є одним з активних прибічників вступу України до ЄС та НАТО. Надання такої підтримки Україні є складовою сучасної геополітичної доктрини Литви, одним з важливих елементів якої є сприяння інтеграції до Північноатлантичного альянсу інших пострадянських держав, передусім України, з тим, щоб не лише кордони держав Балтії були останнім форпостом НАТО на шляху потенційної російської загрози. Адже попри інтенсивний діалог Росія - НАТО офіційний Кремль залишається не лише противником подальшого розширення Альянсу на схід, але й подекуди активно застосовує політичні й економічні важелі для здійснення тиску на Балтійські держави.