Типи каналів розподілу.

Наступний важливий фактор, який необхідно брати до уваги при розробці концепції управління каналами збуту, - це можливі типи каналів.

Розрізняють наступні типи каналів розподілу:

- прямі,

- непрямі (ешелоновані),

- змішані (гнучкі).

В прямих каналах розподілу товарорух здійснюється на основі прямих господарських взаємозв’язків зі споживачами, тобто канали розподілу не містять будь-яких оптово-посередницьких фірм.

Використовувати прямі логістичні канали розподілу доцільно, коли:

- формується матеріальний потік великої потужності (при великих обсягах вантажних партій);

- у логістичну систему надійшли конкретні індивідуальні замовлення, які відповідають усім її вимогам (нормам);

- параметри матеріального потоку виправдовують витрати на його просування;

- кількість споживачів невелика і вони поглинають усі матеріальні потоки виробника;

- товарний потік є вузькоспеціалізованим (складне устаткування; продукція, виготовлена за індивідуальними замовленнями, продукція, що вимагає від виробника монтажних, налагоджувальних робіт тощо);

- матеріальний потік не вимагає складської переробки, тобто упакування, комплектації тощо;

- виробник має достатні фінансові можливості для створення й експлуатації логістичної системи з прямими зв'язками.

Ешелоновані логістичні канали характеризуються переміщенням матеріальних потоків від виробників до споживачів через посередницькі структури. У цьому випадку вплив виробників на управління матеріальними потоками обмежується, а контакти зі споживачами часто мають умовний характер.

Використовувати ешелоновані логістичні канали розподілу доцільно, коли:

- товарний ринок роздроблений настільки, що потужності матеріальних потоків недостатньо для покриття витрат на прямий збут;

- посередницькі структури мають потенційні можливості для більш якісного задоволення потреб споживачів;

- товарні запаси посередницьких структур в логістичних каналах виявляються ближчими до споживача, ніж запаси виробника;

- різниця між собівартістю продукції та ціною продажу надто мала, щоб виробник міг утримувати прямі канали розподілу;

- логістичні послуги посередницьких структур допомагають споживачам зменшити витрати на матеріально-технічне забезпечення, а також обсяги облікової документації;

- споживачам зручніше урегульовувати спірні питання та непорозуміння з посередником, котрий його цінує, ніж з виробником, у якого потенційних споживачів може бути значно більше.

При всіх перевагах і недоліках логістичних каналів із прямими зв'язками та ешелонованих логістичних каналів на практиці усе більше розповсюдження одержують гнучкі логістичні канали розподілу. У гнучких логістичних каналах, що генерують безліч товарних потоків, використовуються як прямі, так і ешелоновані канали розподілу.

Їх співвідношення залежить від цільових ринків, стратегій підприємства та власних потенційних можливостей логістичної системи. Найчастіше гнучкі логістичні канали використовуються, коли структура ринку неоднорідна. В одному районі може спостерігатися висока концентрація споживачів чи наявність великих споживачів, тоді більш ефективними можуть бути прямі логістичні канали. В іншому районі може бути невеликий попит на дану продукцію чи низька концентрація споживачів. Тоді для раціоналізації просування товарних потоків доцільним є залучення до формування логістичних каналів різного роду посередницьких ланок.

В залежності від взаємозв’язків між учасниками ешелоновані та гнучкі канали розподілу можуть бути:

- горизонтальними,

- вертикальними.

Горизонтальні канали розподілу– це традиційні канали, що складаються з незалежного виробника й одного чи декількох незалежних посередників. Кожен член каналу представляє собою окреме підприємство, що прагне забезпечити собі максимальний прибуток. Максимально можливий прибуток окремого члена каналу може йти на шкоду максимальному прибутку для всього каналу в цілому. Недоліками таких каналів є неекономічність їх функціонування та відсутність повного чи достатнього контролю над діяльністю інших у жодного з членів каналу.

Вертикальні канали розподілу– це канали, що складаються з виробника та одного чи декількох посередників, що діють як одна єдина система. Один із членів каналу, як правило, є або власником усього каналу, або надає учасникам каналу певні привілеї. Такі канали є економічними і виключають дублювання членами каналу функцій, що виконуються.

В табл. 2 наведена порівняльна характеристика ефективності використання різних логістичних каналів розподілу.

Таким чином, рішення про вибір каналів розподілу є одним з найважливіших задач для підприємств-виробників. При виборі раціонального каналу розподілу необхідно враховувати наступні показники:

- швидкість доставки товару;

- час доставки;

- ефективність руху матеріального потоку;

- ефективність збереження продукції при її доставці від виробника до кінцевого споживача тощо.

Можливість вибору логістичного каналу є істотним резервом підвищення ефективності логістичних процесів.

В даний час розвиток систем розподілу рухається в двох напрямах:

- по-перше, це організація вертикальних каналів розподілу (ВКР) і створення інтегрованих ланцюгів постачань (supply chains);

- по-друге, це розвиток прямих продажів, перш за все за рахунок можливостей, що надаються Інтернетом.

Таблиця 2