Визначення потреби в матеріальних ресурсах

Необхідною умовою вирішення завдань визначення потреб в матеріалах є встановлення виду потреби та вибір методу їх розрахунку.

Під потребою в сировині і матеріалах розуміється їх кількість, необхідна до певного терміну на встановлений період для забезпечення виконання заданої програми виробництва або наявних замовлень.

Оскільки в більшості випадків потреба в матеріалах ув'язується з деяким періодом, то говорять про періодичну потребу. Періодична потреба складається з первинної і вторинної.

Під первинноюрозуміється потреба в готових виробах, вузлах і деталях, призначених для продажу, а також в запасних частинах, які закуповуються. Розрахунок первинної потреби, як правило, здійснюється за допомогою методів математичної статистики і прогнозування. Щоб уникнути жорсткої залежності від термінів постачання і застрахувати себе від втрат, підприємство прагне до багатократного використання одних і тих же деталей і вузлів шляхом уніфікації продукції, що випускається, і створення їх запасів. Ризик неправильної оцінки або неточного прогнозу потреб компенсується відповідним збільшенням страхових запасів. Чим надійніше прогноз, тим нижче необхідний рівень запасів. Встановлена первинна потреба є основою управління матеріальними потоками на підприємствах, що працюють у сфері торгівлі.

Для промислових підприємств первинну потребу слід розкладати на вторинні складові, такі, як вузли, деталі і сировина. При розрахунку вторинної потребипередбачаються заданими: первинна потреба, що включає відомості про об'єми і терміни; специфікації або відомості про вживаність; можливі додаткові постачання; кількість матеріалів, що знаходяться у розпорядженні підприємства. Тому для визначення вторинної потреби використовуються, як правило, детерміновані методи розрахунку. Якщо такий спосіб встановлення потреби неможливий через відсутність специфікацій або незначної потреби в матеріалах, то її прогнозують, використовуючи дані про витрату сировини і матеріалів.

Потреба виробництва в допоміжних матеріалах та інструментах називається третинною. Вонаможе бути визначена виходячи з вторинної на основі показників використання матеріалів (детерміноване визначення потреби), шляхом проведення стохастичних розрахунків на основі витрати наявних матеріалів або експертним шляхом.

Розрізняють також брутто- і нетто-потреби. Під брутто-потребоюрозуміється потреба в матеріалах на плановий період без врахування того, чи є їх запаси на складі або у виробництві.

Відповідно нетто-потребахарактеризує потребу в матеріалах на плановий період з урахуванням їх наявних запасів і визначається як різниця між брутто-потребою і наявними складськими запасами до конкретного терміну.

На практиці сумарна потреба в матеріалах може бути вище за брутто-потребу на додаткову потребу, обумовлену браком у виробництві і проведенням робіт по технічному обслуговуванню і ремонту устаткування. Після зіставлення з величиною наявних складських запасів залишкова потреба коректується на величину поточних замовлень.

Потреба в матеріальних ресурсах визначається витратами на:

- основне виробництво, включаючи виробництво комплектуючих виробів і запасних частин;

- виготовлення технологічного оснащення та інструментів;

- виготовлення нестандартного устаткування і модернізація устаткування;

- проведення НДР і ДКР (з урахуванням виготовлення дослідних зразків та експериментальних робіт);

- реконструкцію цехів, ділянок;

- ремонтно-експлуатаційні потреби;

- капітальне будівництво;

- роботи соціально-культурної і побутової сфер;

- створення запасів.

Потреба в матеріалах (Gм.осн) на основне виробництво визначається за формулою:

де Qi – обсяг випуску продукції по кожному найменуванню (шт.);

ni – норма витрати матеріалу на один виріб з урахуванням технологічних втрат (натур. од.);

m – кількість найменувань виробів.

Загальна потреба в конкретних матеріалах (Gм) визначається за формулою:

де Zн.з – норма запасу матеріалу;

Zм.ф – фактична наявність матеріалу на підприємстві;

Gм.н.п – необхідна кількість матеріалу на зміну незавершеного виробництва;

Gм.екс – потреба в матеріалах для ремонтно-експлуатаційних та інших потреб.

Оборотні засоби й оборотні фонди підприємств розраховуються за формулою:

де Мтв – потреба в матеріалі на товарний випуск;

Мнзв – потреба в матеріалі на зміну незавершеного виробництва;

Мре – потреба в матеріалі на ремонтно-експлуатаційні потреби;

Мнт – потреба на виробництво нової техніки;

МІпз – потреба на перехідні запаси, які створюються на кінець планового періоду;

Моз – очікуваний залишок даного матеріалу на початок планового періоду;

Me – величина очікуваної економії матеріалів;

Ммр – кількість матеріалів, яку можна одержать за рахунок мобілізації внутрішніх ресурсів;

Мзп – кількість матеріалів, яка повинна бути завезена від зовнішніх постачальників.

Цей показник є основним і кінцевим. При розробці планів постачання необхідно його мінімізувати. Перераховані елементи балансу МТЗ називають показниками плану МТЗ. Встановлення їх величини є одним з основних завдань при розробці плану МТЗ. Воно вирішується за допомогою спеціальних розрахунків.

У практиці роботи підприємств використовують декілька методів забезпечення підприємства матеріалами:

Позаказний методможна розглядати як різновид методу матеріального забезпечення виробництва на основі планових завдань, оскільки обидва методи базуються на детермінованому розрахунку первинної потреби в матеріалах. Відмінною рисою позаказного методу забезпечення є негайна реалізація виниклої потреби в замовленні, що в нормальних умовах означає відсутність необхідності в складських запасах. Тому розрахунок нетто-потреби не передбачається. Головним завданням менеджера по закупівлях є своєчасне (з урахуванням періоду попередження) складання заявок на матеріали.

Забезпечення виробництва на основі очікуваного споживання базується на вихідних даних про витрату матеріалів за минулі періоди часу і характеризує очікувану, прогнозовану потребу в них. Після встановлення виду і розрахунку потреби в рамках матеріального забезпечення виробництва необхідно вирішити два принципові завдання управління матеріальними потоками:

- коли необхідно зробити замовлення на матеріал? Для цього слід визначити період попередження і скласти заявки по всіх позиціях матеріалів, які зберігаються на складі (завдання розрахунку термінів замовлення);

- скільки потрібно замовити матеріалу? З цією метою необхідно провести розрахунок економічної партії постачання за умови мінімізації витрат на закупівлю і зберігання матеріалів з урахуванням знижок на ціну при збільшенні її розміру (завдання розрахунку обсягу замовлення).