Законодавчо-нормативна база виховання дітей, які потребують соціальної допомоги та реабілітації.

Відповідно до Закону України «Про освіту» до системи навчальних закладів для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, належать:

- загальноосвітні школи-інтернати (для дітей, які не мають необхідних умов для виховання і навчання в сім’ї);

- школи-інтернати, дитячі будинки, в тому числі сімейного типу (для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків);

- дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні санаторні школи-інтернати, дитячі будинки (для дітей, які потребують тривалого лікування,);

- спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, школи, дитячі будинки, дошкільні та інші навчальні заклади з утриманням за рахунок держави (для осіб, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку і не можуть навчатися в масових закладах освіти);

- загальноосвітні школи і професійно-технічні училища соціальної реабілітації (для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання) [38, с.22].

Законодавчо-нормативну базу виховання дітей, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, складають наступні документи: Конвенція про права інвалідів, Закон «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Закон «Про реабілітацію інвалідів в Україні», Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», Положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування тощо.

В Конвенції про права інвалідів (13 грудня 2006 р.) вказується, що держава має забезпечувати: повну реалізацію прав особистості без дискримінації по признаку інвалідності (стаття 4), право дітей-інвалідів вільно виражати свої погляди, отримувати допомогу відповідно до інвалідності та віку (стаття 7), пропагування потенціалу інвалідів у суспільстві, виховання на всіх рівнях системи освіти шанобливого ставлення до прав інвалідів (стаття 8), признання права інвалідів на освіту, зокрема розвиток талантів, творчості, розумових і фізичних здібностей, на інклюзивну освіту, обстановку, що максимально сприяє засвоєнню знань та соціальному розвиткові (стаття 24) тощо.

У Законі «Про реабілітацію інвалідів в Україні» (20 грудня 2005 р.) проголошується право інвалідів на реабілітацію (соціальну, психолого-педагогічну, професійну, фізкультурно-спортивну тощо). Психолого-педагогічна реабілітація – система заходів, спрямованих на формування засобів отримання знань, умінь, навичок, надання психологічної допомоги у формуванні самоствердження, адекватної самооцінки, засвоєння правил суспільної поведінки шляхом здійснення системної навчально-виховної роботи. Соціальна реабілітація – система заходів, спрямованих на створення та забезпечення умов для повернення особистості до активної участі в житті, відновлення її соціального статусу, здібності до самостійної суспільної, побутової, сімейної діяльності.