Модель соціально-педагогічної роботи загальноосвітнього навчального закладу.

Загальноосвітній навчальний заклад – заклад, що забезпечує реалізацію права громадян на загальну середню освіту (цілеспрямований процес оволодіння систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство, культуру та виробництво засобами пізнавальної і практичної діяльності, результатом якого є інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти і трудової діяльності).

Мета соціально-педагогічної роботи у школі – розвиток соціальності учнів через збагачення середовища соціального розвитку особистості; організацію змістовного дозвілля; профілактику, корекцію, реабілітацію девіантної поведінки; підвищення рівня професійної, соціальної компетентності педагогічних працівників; координацію роботи різноманітних соціальних інституцій у вирішенні проблем соціального розвитку дітей тощо.

Існує своєрідний алгоритм розробки концепції шкільної соціально-педагогічної роботи:

- створення творчої групи для розробки індивідуальної соціально-педагогічної концепції навчального закладу, який мають скласти члени дирекції школи, соціальний педагог, педагог-організатор, психолог, класні керівники, активні вчителі, працівники, батьки, наукові консультанти;

- орієнтація на сутність соціально-педагогічної роботи навчального закладу як створення шкільного і позашкільного соціально-педагогічного середовища через організацію суспільної життєдіяльності школи з метою розвитку соціальності соціальних суб’єктів;

- розгляд соціальної роботи як одного із аспектів соціально-педагогічної роботи школи;

- орієнтація на кожного школяра, а також батьків учнів у визначенні об’єктів соціально-педагогічної роботи;

- базування змісту соціально-педагогічної роботи школи на таких законах, документах: Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про виховання дітей та молоді», а також Конвенцію ООН про права дитини тощо;

- визначення методів та форм соціально-педагогічної роботи у школі відповідно до її мети, завдань, потреб і наявних засобів, можливостей [23].

Кожний загальноосвітній навчальний заклад має своєрідні умови для організації власної соціально-педагогічної діяльності. Розробка моделі останньої є важливою передумовою її реалізації.

Модель соціально-педагогічної роботи школи містить наступні частини:

1) внутрішньошкільна соціально-педагогічна робота, яка передбачає діагностування об’єктів соціального виховання, здійснення соціального виховання (організація життєдіяльності учнів, соціально-педагогічна корекція та реабілітація), управління цією діяльністю. Реалізація цих складових відбувається в процесі створення культурно-виховного простору школи (традиції, виробництво, інформаційна система, мистецтво, дозвілля, економіка) на принципі самоуправління;

2) зовнішня соціально-педагогічна робота, яка передбачає діагностування учнями, вихователями, соціальним педагогом культурного рівня мікрорайону та визначення сприятливих і несприятливих можливостей для соціально-педагогічної діяльності; вивчення класними керівниками соціально-культурних умов сімей, в яких проживають учні, задля надання необхідної соціально-педагогічної допомоги; планування заходів з метою організації та самоорганізації дозвілля школярів; організацію за місцем проживання учнів молодіжних товариств; продумування форм та методів співробітництва школи з місцевими органами влади, культурно-дозвіллєвими закладами, громадськими організаціями, виробничими колективами, медичними закладами тощо для підготовки та проведення соціально-педагогічних заходів;

3) управління соціально-педагогічною роботою школи, що передбачає створення творчої групи з самоконтролем, звітністю; налагодження зв’язків з випускниками школи, виробничими колективами; вивчення можливостей отримання спонсорської допомоги тощо [23].