Напрями та зміст соціально-педагогічної роботи у школі на рівні організації соціально-педагогічного середовища школи.

Соціально-педагогічне середовище – це складова виховного простору, в якому формується соціальність особистості завдяки цілеспрямованій, науково-обґрунтованій і системній соціально-педагогічній діяльності з метою ефективного соціального становлення людини, активного перетворення її на суб’єкта соціального розвитку самої себе й соціуму [19, с. 14]. На рівні організації соціально-педагогічного середовища школи виокремлюються такі напрями:

1) оптимізація учнівського самоврядування (форма самоорганізації колективу учнів, яка має сприяти становленню навчального закладу як демократичної інституції, що управляється самим колективом);

2) розвиток шкільних традицій (історія, свята, гімн, герб, прапор, норми одягу, вітання);

3) участь у волонтерській діяльності (соціальна, суспільно-корисна, систематична та вмотивована неприбуткова діяльність осіб, що проводиться через виконання робіт, надання послуг громадянам, організаціям і суспільству загалом);

4) організація змістовного дозвілля учнів, батьків, учителів (активна творча (зокрема суспільна) діяльність; самоосвіта; культурне (духовне) споживання; спорт; аматорські заняття, ігри; спілкування з іншими людьми);

5) соціально-педагогічний супровід дитини в сім’ї (форма соціально-педагогічної підтримки особистості через надання соціально-виховних послуг);

6) взаємодія з різноманітними закладами, які сприяють розвиткові соціальності учнів (різні заклади освіти, соціальні служби, громадські організації, культурно-дозвіллєві заклади, місцеві засоби масової інформації, медичні організації тощо).