Оцінювання соціальної ефективності інноваційної діяльності

За соціально-орієнтованої економіки визначення ефек­тивності інновацій має обов'язково враховувати їх ввляя на соціальне середовище — передбачати подшікіення якос­ті життя людей.

Вплив інновацій на соціальні процеси є різностороннім і може характеризуватися такими показниками:

— підвищенням рівня життя населення (завдяки під­вищенню доходів та зростанню забезпеченості населення високоякісними товарами і послугами);

— зміною способу життя населення (шляхом зростання кількості робочих місць, підвищення кваліфікаційного та інтелектуального рівнів населення, формування сучасної культури відпочинку, що сприяє зменшенню кількості правопорушень тощо);

— поліпшенням здоров'я і збільшенням тривалості життя (поліпшення екологічної обстановки, умов праці, скорочення травматизму та професійних захворювань, підвищення якості медичних послуг та їх розвитку).

Соціальна ефективність інноваційної діяльності може бути двох видів:

а) ефективність соціально-цільової спрямованості проекту;

б) ефективність соціальних результатів інноваційного проекту.

Ефективність соціально-цільової спрямованості про­екту. Визначається у разі реалізації спеціального проек­ту, метою якого є поліпшення соціального середовища. До таких проектів відносять такі, що сприяють розвитку гро­мадянського суспільства, що особливо актуально для пост­радянських країн. Серед результатів таких проектів — підвищення громадянської активності членів суспільст­ва, зростання кількості громадських організацій, що від­стоюють професійні інтереси чи, наприклад, права спо­живачів, права людини тощо.

Ефективність соціальних результатів інноваційного проекту. Визначається показниками, що характеризу­ють, наприклад, зменшення кількості професійних захво­рювань працівників внаслідок поліпшення умов праці, зменшення загальної кількості захворювань завдяки по­ліпшенню екологічної ситуації, збільшення кількості ра­ціоналізаторів та винахідників, збільшення кількості споживаної електроенергії на побутові потреби (як наслі­док — збільшення кількості сучасних побутових пристро­їв, що полегшують виконання домашніх робіт) тощо.

Соціальну ефективність можна розраховувати і в гро­шовому виразі. Залежно від масштабу інновацій вона мо­же бути різною. Наприклад, завдяки реалізації масштаб­ного інноваційного проекту в регіоні відбувається загальне зростання кількості робочих місць, відповідно, скорочу­ються витрати бюджету, пов'язані з безробіттям; завдяки впровадженню екологічно чистих технологій економлять­ся кошти на охорону довкілля; через підвищення ділової активності в регіоні зростають надходження до місцевого бюджету, розвивається соціальна інфраструктура; завдя­ки зростанню освітнього та інтелектуального рівня насе­лення економляться бюджетні кошти на протидію анти­соціальним явищам та ін. Визначення величини такої ефективності є відносно складним завданням і не завжди враховується інноваторами у процесі обґрунтування до­цільності впровадження новацій, особливо коли прямий економічний ефект є значним. Проте соціальні наслідки реалізації інновацій слід прораховувати у разі їх негатив­ного спрямування і планувати заходи на відшкодування збитків, завданих тим, чиє середовище існування було по­гіршене.

Отже, оцінювання ефективності впровадження нова­цій є неодмінною передумовою їх реалізації. Визначення економічної ефективності інноваційних проектів та про­грам дає змогу підприємствам обґрунтовано обирати страте­гію і тактику їх розвитку та реально оцінювати результати інноваційної діяльності. Окремі суб'єкти господарювання повинні надавати перевагу інноваціям, що забезпечують підвищення ефективності їх господарської діяльності, зміцнення конкурентних позицій, вирішення завдань со­ціального розвитку колективу. Урахування загальнодер­жавного ефекту від створення і використання інновацій, їх впливу на загальний розвиток економіки країни є важли­вим при виборі пріоритетних напрямів інноваційної діяль­ності, що підтримуються державою.

ЛЕКЦІЯ 14. КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ