ЧУМА ДРІБНИХ ЖУЙНИХ 5 страница

Трупи тварин, що загинули у вогнищі ящуру, спалюють або закопують у траншею безпосередньо на території вогнища на глибину не менше 2 м.

У разі виявлення захворювання тварин на ящур вперше відповідні державні надзвичайні протиепізоотичні комісії приймають рішення про негайний забій і знищення всіх хворих і підозрілих у захворюванні на ящур та тварин на місці шляхом спалювання або закопування на глибину 2 м у траншею, та тварин, що контактували, залишків кормів, підстилки, гною, дрібного господарського інвентарю тощо з проведенням ретельного механічного очищення й дезінфекції тваринницьких приміщень, вигульних дворів, а також спецодягу й взуття осіб, що доглядають за худобою. Здійснюють комплекс інших заходів, спрямованих на ліквідацію і недопущення поширення хвороби.

Заходи в загрозливій зоні та охорона благополучних господарств від занесення в них ящуру. У разі загрози занесення ящуру на територію області, Автономної Республіки Крим відповідні органи виконавчої влади та органи державної ветеринарної медицини відповідно до Закону України “Про ветеринарну медицину” проводять заходи, що забезпечують недопущення виникнення захворювання тварин, а саме: посилюють охорону господарств з метою недопущення занесення вірусу ящуру, не допускають будь-якого контакту тварин благополучних щодо ящуру господарств з худобою неблагополучних пунктів і контакту людей з особами, які обслуговують худобу в цих господарствах і пунктах; повністю зупиняють господарський зв’язок із неблагополучним щодо ящуру пунктом; беруть на облік всіх сприйнятливих до ящуру сільськогосподарських тварин; переводять ферми на суворий ветеринарно-санітарний режим утримання й експлуатації тварин. Для догляду за тваринами виділяють необхідну кількість обслуговуючого персоналу; забороняють відвідання ферм сторонніми особами; закріплюють за кожним господарством, населеним пунктом загрозливої зони працівників державної ветеринарної медицини для проведення ветеринарно-профілактичних заходів і здійснення контролю за дотриманням господарствами ветеринарно-санітарних правил; установлюють у зонах відгінного тваринництва вздовж межі з неблагополучним пунктом зону глибиною 10–15 км, з якої на період карантину виводять всіх тварин, сприйнятливих до ящуру, після чого тварин утримують на прив’язі або в загонах (літніх таборах), куди підвозять корми й воду; організовують охорону або обгородження (обкопування) стогів сіна й інших грубих кормів від доступу домашніх і диких тварин; установлюють ветеринарно-санітарний нагляд за заготівлею й вивезенням худоби, продукції тваринного походження, а також за дотриманням ветеринарно-санітарних правил на бойнях, складах шкірсировини і на переробних підприємствах (шкірзаводи, мийки шерсті, молочні й сироварні заводи тощо); сповіщають власників тварин і керівників господарств, підприємств та населення про загрозу занесення вірусу ящуру й заходи з попередження виникнення захворювання, проводять серед населення роз’яснювальну роботу з цих питань.

Господарства й організації, що мають на спеціалізованих фермах і у вольєрах диких парнокопитих тварин, зобов’язані проводити систему заходів із попередження занесення збудника ящуру. Посилюють на фермах профілактичні й ветеринарно-санітарні заходи, обладнують дезкилимками і дезбар’єрами вхід на вказані об’єкти, забезпечують обслуговуючий персонал спецодягом і спецвзуттям. Установлюють постійний і своєчасний обмін інформацією спеціалістів установ державної ветеринарної медицини, мисливських інспекцій і лісництв про випадки захворювання або підозри захворювання тварин на ящур.

У місцях мешкання і міграції диких парнокопитих тварин за рішенням органів виконавчої влади відповідно до чинного законодавства періодично проводять вибіркові відлови (відстріл) ослаблених і підозрілих у захворюванні тварин із метою їх огляду та своєчасного встановлення діагнозу.

На молочних заводах, сепараторних і молокоприймальних пунктах молоко, що надходить із загрозливих щодо ящуру господарств, обов’язково пастеризують за температури 85^оC або кип’ятять 5 хв. Молочний посуд (бідони, фляги тощо) і автоцистерни, у яких доставлялося молоко, перед поверненням у господарства, а також забірні шланги, молокоприймальні танки, пастеризаційні установки ретельно миють гарячими (75^оC і вище) мийними розчинами і дезінфікують.

За наявності в області, Автономній Республіці Крим захворювання тварин на ящур перевезення (перегін) тварин, продукції тваринного походження із одних в інші райони тієї самої області, Автономної Республіки Крим згідно з Законом України “Про ветеринарну медицину” допускається з дозволу головного державного інспектора ветеринарної медицини області, Автономної Республіки Крим; міжобласні перевезення та перевезення між країнами – з дозволу Головного державного інспектора ветеринарної медицини України.

З метою попередження занесення вірусу на територію країни із суміжних держав організації і установи державної ветеринарної медицини, спеціалісти ветеринарної медицини господарств всіх форм власності, підприємств та організацій разом із керівниками господарств, підприємств, організацій і представниками виконавчих комітетів сільських (селищних, міських, районних у містах) рад прикордонної зони проводять заходи відповідно до цієї Інструкції і особливих вказівок Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії. Імпортовані тварини підлягають ветеринарному обстеженню й карантинуванню у прикордонних ветеринарних пунктах. У разі виявлення в імпортованих тварин ящуру всіх тварин забивають і спалюють, здійснюючи також заходи щодо знезараження транспортних засобів та контамінованого середовища.

Відповідальність за проведення організаційно-господарських заходів з попередження і ліквідації ящуру, дотримання заходів карантину, що передбачені цією Інструкцією, несуть керівники господарств усіх форм власності, підприємств і власники тварин. За порушення карантинних та інших ветеринарно-санітарних правил боротьби з ящуром, так само як і за ухилення від виконання протиящурних заходів, порушники притягуються до відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Контроль за здійсненням заходів з попередження і ліквідації захворювання худоби на ящур покладається на державні надзвичайні протиепізоотичні комісії й на органи та установи державної ветеринарної медицини.

Заходи боротьби з ящуром на м’ясокомбінатах і забійних пунктах. У разі виявлення на м’ясокомбінаті (бойні, забійному пункті тощо) тварин, хворих та підозрілих у захворюванні на ящур, усіх негайно забивають у порядку та з дотриманням вимог згідно з чинними нормативно-правовими актами. Одночасно на підприємстві проводять такі самі заходи, як і у вогнищі ящуру. В такому випадку адміністрація і власники м’ясокомбінату (бойні, забійного пункту) зобов’язані провести заходи з попередження рознесення вірусу ящуру. Для цього: організовують очищення від гною, залишків корму й сміття транспортні засоби, на яких перевозилися тварини, очищення скотобаз, забійного цеху та інших виробничих приміщень, а також інвентарю і піддають їх дезінфекції з використанням дезінфекційних засобів (їдкий натр – 2% розчин, формальдегід – 2% розчин тощо); забезпечують утилізацію або знезараження гною і каниги біотермічним способом у обладнаних гноєсховищах на території м’ясокомбінату (бойні, забійного пункту), а також знезараження стічних вод; організовують санітарну обробку осіб, які брали участь у доставці неблагополучних щодо ящуру партій забійної худоби, її забої, переробці отриманих продуктів і сировини, проведенні робіт з очищення, дезінфекції скотобаз та інших виробничих приміщень, а також знезараження одягу й взуття.

На цей період на м’ясокомбінатах (бойнях, забійних пунктах) за письмовою вказівкою Головного державного інспектора ветеринарної медицини району (міста, району в місті) негайно вводять карантинні обмеження, якими передбачають таке: припинення приймання для забою нових партій тварин до закінчення забою й переробки всього поголів’я тварин, яке є в наявності на підприємстві, і завершення необхідних ветеринарно-санітарних заходів із знезараження виробничих об’єктів і територій підприємств; недопущення випуску з підприємств будь-яких продуктів і сировини тваринного походження, а також винесення (вивезення) за його межі відходів та різних предметів у знезараженому вигляді; забороняється відвідування підприємства сторонніми особами, які не мають безпосереднього відношення до цього виробництва; посилення режиму санітарної обробки обслуговуючого персоналу підприємства. Карантинні обмеження запроваджують також на молокозаводах, складах шкіряної сировини, шерсті й інших підприємствах, на яких є інфіковані вірусом ящуру молочні продукти та інша сировина тваринного походження. Термін карантинних обмежень визначається часом, потрібним для проведення робіт із знезараження території, приміщень підприємства, інфікованих продуктів і сировини, гною, обладнання та інших предметів.

Зняття карантину й подальші тимчасові обмеження. Карантин з господарства (ферми, населеного пункту) знімають через 21 день з дня одужання (забою або знищення) останньої захворілої у неблагополучному пункті тварини та після виконання в повному обсязі карантинних заходів, передбачених чинними нормативно-правовими актами. Перед зняттям карантину: адміністрація господарств усіх форм власності і власники тварин за вказівкою спеціалістів державної ветеринарної медицини зобов’язані забезпечити проведення очищення і заключної дезінфекції всіх приміщень, території вигульних дворів, де знаходились хворі на ящур тварини, інвентарю, транспорту в порядку, що передбачений чинною Інструкцією з проведення ветеринарної дезінфекції об’єктів тваринництва. Всередині тваринницьких приміщень проводять побілення стін, перегородок розчином свіжогашеного вапна. Під час проведення заключних заходів у разі зняття карантину з неблагополучного щодо ящуру пункту в період дощів, снігопадів і морозів повторно проводять комплекс ветеринарно-санітарних заходів, з настанням сприятливої погоди в цьому пункті (санітарний ремонт приміщень, дезінфекцію тощо), що забезпечують повне знищення вірусу ящуру в зовнішньому середовищі.

У тварин (з робочою худобою включно), які знаходились у вогнищі ящуру, старанно очищують і відмивають (від присохлих часток гною або бруду) шкірний покрив і кінцівки й проводять їх обробку 1% розчином формальдегіду, 1% розчином їдкого натру або 3% розчином перекису водню на 1% розчині оцтової кислоти.

На забійному пункті, де проводили забій хворих і підозрілих у захворюванні на ящур тварин або переробляли та зберігали отримані від них продукти й сировину, обмеження знімають після дезінфекції приміщень підприємства, його території, інвентарю, виробничого обладнання і після закінчення переробки м’яса й інших продуктів забою хворих та підозрілих у захворюванні тварин, знезараження сировини, молока, молочних продуктів тощо та інших заходів, передбачених чинною інструкцією.

Головний державний інспектор ветеринарної медицини району спільно з адміністрацією господарства (підприємства) перевіряє повноту виконання заключних ветеринарно-санітарних заходів, благополуччя худоби щодо ящуру, після чого оформляє акт про зняття карантину.

Після зняття карантину з неблагополучного щодо ящуру пункту рішеннями органів виконавчої влади зберігаються певні обмеження. Так, забороняється впродовж 12 міс. після зняття карантину вивозити й виводити із господарства тварин, які перехворіли на ящур або імунізовані проти нього і які утримувалися раніше разом із хворими тваринами, для товарних та племінних цілей у благополучні щодо ящуру господарства і для продажу на ринках, а також утримувати таких тварин разом із здоровою та неімунною худобою. Також не дозволяється вводити в господарство сприйнятливих до ящуру тварин, які щеплені протиящурною вакциною відповідного типу, не раніше як через 21 день після вакцинації, а не вакцинованих – упродовж 12 міс. Не допускається впродовж 3 міс. у літній період випасати і 6 міс. у осінній і зимовий періоди переганяти неімунних до ящуру тварин, а також використовувати пасовища, скотопрогінні траси, на яких випасали або переганяли тварин, що були хворі і мали підозру в захворюванні на ящур.

Тварини, які знаходилися у вогнищі й призначені для забою у період після закінчення 3-місячного терміну після зняття карантину, підлягають відправці окремою партією на спеціально виділений м’ясокомбінат у межах цієї області, Автономної Республіки Крим. У ветеринарному свідоцтві повинно бути вказано, коли тварини перехворіли на ящур і коли знято карантин з господарства. Адміністрація і спеціалісти державної ветеринарної медицини зобов’язані прийняти таку худобу окремою партією. М’ясо, субпродукти та інші продукти їх забою дозволяється використовувати без обмежень, але лише в межах області (Автономної Республіки Крим). Субпродукти, вкриті шерстю (голови, ноги), повинні бути обсмалені або оброблені шляхом ошпарювання.

Продукти тваринного й рослинного походження, фураж та інші корми, що знаходились на період карантинування у неблагополучному пункті та не мали контакту з хворими на ящур тваринами, дозволяється вивозити з цих пунктів лише в межах області, Автономної Республіки Крим, а ті, що мали контакт з джерелом вірусу ящуру, підлягають використанню лише на місці (у цьому ж населеному пункті).

Усю молочну продукцію, що вироблена за період карантину на молочних, сироварних заводах і знаходиться на неблагополучній щодо ящуру території, дозволяється реалізовувати в межах цієї області (Автономної Республіки Крим).

Продукцію, вироблену з молока безпосередньо в неблагополучному пункті, а також у вогнищі захворювання, переробляють на найближчому підприємстві. Сперму, отриману від бугаїв і кнурів, починаючи з 30-го дня після їх одужання, дозволяється використовувати для штучного запліднення тварин без обмежень у господарствах, де здійснюється планова вакцинація худоби проти ящуру. У межах неблагополучного пункту й загрозливої зони за рішенням Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України впродовж 2-х наступних років систематично може бути запроваджена вакцинація сільськогосподарських тварин проти ящуру відповідного типу.

Запитання для самоконтролю: 1. Дайте грунтовну характеристику збудників ящуру. 2. Охарактеризуйте стадії розвитку патогенезу за ящуру. 3. Вкажіть джерело, механізм поширення та інтенсивність прояву епізоотичного процесу за ящуру. 4. Назвіть основні клінічні ознаки за ящуру, охарактеризуйте, які ділянки тіла тварини частіше уражуються, дайте характеристику поняттю “злоякісний ящур”, “тигрове серце”. 5. На підставі яких досліджень, методів, спостережень диференціюють ящур від везикулярного стоматиту, везикулярної екзантеми і везикулярної хвороби свиней та інших інфекційних хвороб з везикулярним синдромом. 6. Дайте характеристику вакцинним препаратам, які використовуються для профілактики ящуру. 7. Зазначте виконання основних пунктів Інструкції у заходах профілактики й боротьби з ящуром.