З ВЕЗИКУЛЯРНИМ СИНДРОМОМ

Перед фахівцями ветеринарної медицини нашої держави стоїть ряд завдань, таких як проведення безперервного епізоотологічного нагляду за динамікою прояву і розповсюдження інфекційних хвороб тварин, аналізу ризиків занесення збудників особливо небезпечних хвороб тварин на територію України, прогнозування епізоотичної ситуації, оцінка вживаних заходів боротьби, розробка та впровадження нових високоефективних, екологічно безпечних засобів і методів діагностики, профілактики та заходів боротьби з інфекційними хворобами тварин.

Епізоотологам для забезпечення благополуччя території нашої держави необхідно мати глибокі знання щодо особливостей перебігу інфекційних захворювань, клінічного прояву, діагностики та профілактики.

Достатньо згадати, що зі списку А МЕБ (де нині міститься 14 вірозів і одну хворобу спричинює мікоплазма) у монографії висвітлені декілька: ящур, везикулярний стоматит, везикулярна хвороба свиней, чума великої рогатої худоби, чума дрібних жуйних, нодулярний дерматит великої рогатої худоби, катаральна гарячка овець та віспа овець. Диференціація захворювань з везикулярним синдромом є складною. Нині діагностика та диференціація цих захворювань грунтується на застосуванні різних модифікай ІФА, проводяться дослідження на рівні геному (ДНК-зонди, ПЛР тощо). Сучасна біотехнологія для профілактики практично усіх згаданих захворювань пропонує рекомбінантні вакцини, впроваджуються гібридомні технології, під час виготовлення діагностикумів використовуються моноклональні антитіла тощо. Незважаючи на перераховані вище досягнення, не втратили своєї актуальності епізоотологічний, клінічний та патолого-анатомічний методи діагностики (хоча останні є лише додатковими). Змінюються форми перебігу захворювань. Так, окремі фахівці зазначають, що перебіг катаральної гарячки овець за клінічними ознаками став нагадувати ящур, хоча ще декілька років тому такі повідомлення були відсутні.

Злоякісна катаральна гарячка та віспа реєструються на території України. Профілактика ящуру не втрачає своєї актуальності донині. Катаральна гарячка овець у зв’язку з кліматичними змінами розпочала “свою ходу” країнами Європи, в сусідніх країнах періодично виникають чума великої рогатої худоби, ящур, віспа овець та чума дрібних жуйних. У зв’язку з розвитком торговельних зв’язків, міжнародного співробітництва та глобалізацією служба ветеринарної медицини нашої держави повинна суворо виконувати запобіжні заходи з недопущення виникнення зазначених захворювань на контрольованій території. Крім того, враховуючи широкі економічні зв’язки між країнами усіх континентів, практично перестали існувати традиційні кордони, які існували на шляху багатьох інфекційних захворювань, внаслідок чого неймовірно зросла небезпека їх поширення.

У навчальному посібнику розкриваються актуальні питання епізоотології, діагностики та заходів боротьби з найбільш поширеними інфекційними хворобами з великулярним синдромом – ящуром, везикулярною екзантемою свиней, везикулярною хворобою свиней, везикулярним стоматитом, віспою, нодулярним дерматитом, дерматофільозом, чумою великої рогатої худоби, чумою дрібних жуйних, злоякісною катаральною гарячкою, катаральною гарячкою овець, контагіозною ектимою овець і кіз. Інфекційні хвороби з везикулярним синдромом завдають значних збитків тваринництву багатьох країн світу, у тому числі й тваринництву України.