Роль невербальних засобів в діловому спілкуванні

Поряд із словесними засобами - мовленнєвими - на культуру спілкування впливають жести співрозмовників, інтонація, паузи, рухи тіла тощо. Якщо раніше як у теоретичному, так і в практичному аспекті невербальному спілкуванню відводилася допоміжна, другорядна роль порівняльно з вербальним, то за останні десятиріччя інтерес різних галузей психології до вивчення саме цього виду спілкування дедалі підвищується. Одна з причин цього - протест людства проти образу «раціональної людини», імідж якої створено.

Невербальне (не мовленнєве, несловесне) спілкування - це система знаків, що використовується у процесі спілкування і відрізняються від мовних засобами та формою виявлення. Науковими дослідженнями, зокрема, доведено, що за рахунок невербальних засобів відбувається до 93% комунікації. Причому 55% повідомлень сприймається через вирази обличчя, позу, жести, а 38% - через інтонацію та модуляцію голосу.

Ще донедавна недооцінювалось значення цього виду спілкування? Одна з причин полягає в тому, що невербаліка найчастіше виявляється на несвідомому рівні, а люди знають про це мало і не вміють її адекватно розпізнавати. Водночас саме невербаліка несе більш правдиву інформацію, ніж вербальні засоби. За її допомогою передаються емоції, ставлення суб’єктів один до одного, до змісту розмови.

Вербальні та невербальні засоби спілкування можуть підсилювати або послаблювати взаємодію. Тому інтерпретувати ці сигнали потрібно не ізольовано, а в єдності з урахуванням контексту. Також бажано розвивати здатність читати невербальні сигнали, які нерідко мимоволі передає іншим наше тіло. Так, якщо співрозмовник говорить одне, а невербальні засоби свідчать про інше, тобто, різні сигнали не є конгруентними, можна припустити, що суб’єкт щось приховує або просто говорить неправду. Характерно, що здебільшого люди віддають перевагу саме тій інформації, яку одержують через невербаліку. Різні люди реагують неоднаково на невербальні сигнали. Одні чутливі до них, інші або нічого не знають про цю сферу спілкування, або не мають досвіду їх фіксації та розшифрування. Більшість невербальних засобів набуті людиною за її життя і зумовлені соціокультурним середовищем.