Види та вимоги до ділового спілкування

Специфічні ознаки ділового спілкування:

- завжди повинно бути чітким, цілеспрямованим і покликано вирішувати певні задачі;

- регламентовано нормативними актами;

- здійснюється згідно субординації;

- проявляється в певних формах спілкування.

Види ділового спілкування:

- службове спілкування – процес, спрямований на розвиток і підтримання контактів в цілях рішення оперативно-службових завдань;

- управлінське спілкування – спілкування, що обслуговує процес керівництва – керівницьке спілкування з підлеглими;

- представницьке спілкування – відбувається взаємодія людей не як вільних особистостей, а як представників певних соціальних груп.

Вимоги до ділового спілкування:

- чітко визначати цілі;

- робити своє повідомлення зрозумілим;

- робити повідомлення стислим, привертати увагу партнерів лише до тих проблем, які їх стосуються;

- в розмові слідувати правилам активного слухання: використовувати прийоми рефлексивного слухання, яке передбачає зворотній зв’язок партнерів по спілкуванню:

а) з’ясування - це звернення до співрозмовника за уточненнями. Воно проводиться за допомогою «відкритих» і «закритих» запитань. Мета перефразування – власне формулювання почутої інформації, особливо коли інформація здається нам зрозумілою. Власне формування почутого підсилює адекватність змісту бесіди.

б) відображення почуттів акцентує увагу на емоційному стані співрозмовника, його ставленні до змісту бесіди

в) резюмування є сенс застосовувати під час тривалих бесід, функція – підбити підсумки бесіди або поєднати в єдиний змістовий контекст.

- демонструвати готовність до спільних дій.