МУЗИЧНА КУЛЬТУРА ХІУ-ХУІ ст.

Ідеї Відродження і Реформації не обминули й Україну. Однак тут їх ви­яв мав певну специфіку, оскільки формувалися вони у процесі складно­го взаємопроникнення різних куль­тур. У нашаруванні художніх стилів важко виокремити «чисту готику» або «чистий Ренесанс», тому краще гово­рити про існування української куль­тури польсько-литовської доби. Деякі дослідники, узагальнюючи ознаки культур українського, білоруського, литовського та польського погранич-чя, називають період XIV—XVI ст. східнослов'янським Відродженням (подібно до Північного Відродження в західноєвропейських країнах, яке підхопило цей напрям від італійсько­го, так званого Високого Відроджен­ня). У цей час на українські терени хвилею покотилися західні ідеї, змі­нивши візантійські художні орієнтації на ренесансно-гуманістичні.

Ідеали й тематика світського музич­ного мистецтва європейських країн майже не знайшли в Україні сприят­ливого ґрунту, адже світська художня культура ще була недостатньо поши­реною в містах і панських маєтках. Певною мірою ренесансні ідеї вияви­лися в церковній музиці, в надрах якої зароджувався музичний професіо­налізм. На народну творчість, яка ма­ла потужні традиції минулого, знач­ний вплив почало справляти козац­тво - нова верства української люд­ності, що вийшла на суспільну арену поряд із духівництвом, міщанством та селянством.