Тема4. Різання металу

Різанням називаєтся слюсарна операція, при якій метал розділяють на частини.

Залежно від форми і розмірів деталей і заготовки різати можна ручними інструментами, на механічних верстатах, на андронно-механічних верстатах та ацетило-кисневим полум'ям

Різання металу

РІЗАННЯ РУЧНИМИ НОЖИЦЯМИ Звичайні ручні ножиці застосовують для різання стальних листів завтовшки 0,5... 1 мм і листів з кольорових металів завтовшки до 1,5 мм. Ручні ножиці виготовляють з п р я м и м и ікри-в и м и в різальними лезами. , За розміщенням різальної кромки лез ручні ножиці поділяють на праві та ліві. Правими називаються ножиці, у яких скіс на різальній час­тині кожної половини знаходиться з правого боку. Правими ножицями ріжуть по лівій кромці виробу у напрямі за годинниковою стрілкою . Лівими називаються ножиці, у яких на різальній частині кож­ної половини скіс розташовано з лівого боку. Такими ножицями ріжуть по правій кромці виробу проти годинникової стрілки . При різанні листа правими ножицями весь час видно риску на роз­різуваному металі. При роботі лівими ножицями, щоб бачити риску, доводиться лівою рукою відгинати відрізуваний метал, перекладаючи його через праву руку, що досить незручно. Тому листовий метал по прямій лінії і по кривій (коло, заокруглення) без різких поворотів рі­жуть правими ножицями. 4 Довжина ножиць Іг 200,' 250, 320, 360 і 400 мм, а різальної частини 12 (від гострих кінців до шарніра) — відповідно 55...65, 70...82, 90... 105, 100... 120 і 110... 130 мм. Добре загострені та відрегульовані ножиці мають різати папір.

Ножиці тримають правою рукою, охоплюючи рукоятки чотирма пальцями і притискуючи їх до долоні; мізинець розміщують між рукоятками. Стиснуті вказівний, безіменний і середній пальці розтискують, ви­прямляють мізинець і його зусиллям відводять рукоятку ножиць на потрібний кут. Утримуючи лист лівою рукою , подають його між різальними кромками, спрямовуючи верхнє лезо точно посе­редині розмічальної лінії, яка при різанні має бути видною. Потім, стискуючи рукоятку всіма пальцями правої руки (крім мізинця), здійс­нюють різання.

РІЗАННЯ НОЖІВКОЮ Загальні відомості. Ручна ножівка (пила) — інструмент для різання товщих, ніж при різанні ножицями, листів штабового, круглого та профільного металу, а також для прорізування шліців,

пазів, обрізування й вирізу­вання заготовок по контуру та інших робіт. Ручна слюсар­на ножівка скла­дається зі станка (рамки) 2 і ножівкового полотна 4. На одному кінці рамки є нерухо­ма головка 5 з хвостовиком і рукояткою 6, а на іншому — рухома головка З з натяжним гвинтом і гайкою (баранцем) / для натягування полотна. У головках 5 і 3 є прорізи <§, у які вставляють ножівкове полотно і закріплюють штиф­тами 7. Рамки для ножівок ви­готовляють або суцільними (рідко) для ножівкового полотна однієї певної довжини або розсувними що дає змогу закріплювати ножівкове полотно різної дов­жини. Для розсування ножівки її перегинають, поки заклепка не вий­де з вирізу, і зміщують. Заклепку вводять в інший виріз і рамку випрямляють. Станок з пересувним тримачем—це по суті кутник з рукояткою, по якому можна переміщати і закріплювати у потрібному положенні тримач. Ножівкове полотно — це тонка, вузька стальна пласти­на з двома отворами для закріплення, яка має зуби на одному з ребер. Полотна виготовляють зі сталі У10А та Х6ВФ, їх твердість 61...64 НЯСе. Залежно від призначення ножівкові полотна поділяють на руч­ні та машинні. Полотна встановлюють у рамку зубами вперед. Розмір (довжина) ручного ножівкового полотна визначається за відстанню між центрами отворів під штифти . Найчастіше застосовують для ручних ножівок ножівкові полотна, довжина яких і = 250...300 мм, висота Ь = 13 і 16 мм, товщина Н = 0,65...0,8 мм. Кожен зуб ножівкового полотна має форму клина (різця). На зубі, як і на різці, розрізняють задніц кут а, кут загострення р і передній кут у; а + р + у = 90°.

Умови роботи ножівкового полотна відрізняються від умов роботи різця, тому значення кутів тут інші. При різанні металу великої шири­ни дістають пропили значної довжини, в яких кожен зуб полотна знімає стружку, що має вигляд коми. Ця стружка знаходиться у стружковому просторі доти, поки вістря зуба не вийде з пропилу). Роз­мір стружкового простору залежить від заднього кута а, переднього кута у і кроку S зуба . Залежно від твердості розрізуваного металу передній кут зубів ножівкового полотна може бути додатним, мати нульове значення або від'ємним Продуктивність різання ножівковим полотном, що має передній кут нульового значен­ня, нижче, ніж полотном, передній кут якого більший ніж 0°. Для різання металів різної твердості кути зубів ножівкового полот­на можуть бути: передній у = 0...120; задній а = 35...40°; загострення Я = 43...60°. Для різання твердіших матеріалів застосовують полотна, в яких кут загострення зубів більший, для різання м'яких матеріалів кут за­гострення менший. Полотна з великим кутом загострення витриваліші. Для різання металів користуються переважно ножівковими полот­нами з кроком, що дорівнює 1,3... 1,6 мм, при якому на довжині 25 мм нараховується 17...20 зубів. Чим товще розрізувана заготовка, тим більшими мають бути зуби, і навпаки. Для різання металів різної твер­дості застосовують полотна з різною кількістю зубів: м'які метали — 16; сталь середньої твердості загартування — 19; чавун, інструмен­тальна сталь — 22; тверда, штабова і кутова сталь — 22.