Тема2. Розмічання. Розмічання площинне. Розмічання просторове

Розмічанням називається операція нанесення на оброблювану деталь або заготовку розмічальних рисок, що визначають контури деталі або місця, які підлягають обробці.

Основне призначення розмічання полягає в зазначенні границь, до яких потрібно обробляти заготовку. Але в умовах економії часу прості заготовки часто обробляють без попереднього розмічання. Наприклад, щоб слюсареві виготовити звичайну шпонку з плоскими торцями, досить відрубати кусок квадратної сталі певного розміру, а потім обпиляти за розмірами, вказаними на кресленні.

Заготовки для деталей машин надходять на обробку в механічні цехи у вигляді виливків, поковок і прокату. У процесі обробки з поверхні заготовки знімається шар металу, що називається припуском. Залежно від величини припуску його можна знімати враз або поступово на токарних, фрезерних і інших верстатах або слюсарною обробкою. Величини припусків, що знімаються на певних операціях обробки, називаються операційними припусками.

Розмічання площинне застосовується для геометричних побудов на плоских поверхнях листів, заготовок або деталей. В цих випадках можна обмежитися нанесенням рисок лише на одній площині. Крім того, до площинного розмічання можна віднести розмічання окремих площин деталей більш складної форми, але лише в тому випадку, якщо не зроблено окремих застережень про взаємне розміщення розмічуваних елементів деталі на кресленні.

Розмічання просторове застосовується для графічних побудов, здійснюваних на поверхнях заготовок і деталей, розміщених в різних площинах під різними кутами один до одного. За своїми прийомами просторове розмічання істотно відрізняється від площинного. Трудність просторового розмічання полягає в тому, що слюсареві доводиться не просто розмічати окремі поверхні деталі, розміщені в різних площинах і під різними кутами один до одного, але й погоджувати розмічання цих поверхонь між собою.