Трудовий потенціал суспільства

Суспільний трудовий потенціал, що акумулює і синтезує сукупні здіб­ності до суспільне корисної діяльності працездатного населення, являє собою конкретну форму матеріалізації людського фактора, показник рів­ня розвитку і межі творчої активності працюючих мас.

У кількісному відношенні суспільний трудовий потенціал характери­зує можливості суспільства із залучення до суспільної праці населення різної статі і віку (чоловіків і жінок робочого, доробочого і післяробочого віків). У якісному відношенні трудовий потенціал суспільства — це його реальні можливості з реалізації через участь у суспільне корисній праці всього різноманіття особистих здібностей і якостей: знань, умінь і нави­чок, що здобуваються людьми в процесі виховання, підготовки до праці, безпосередньо трудової діяльності, перенавчання і підвищення кваліфі­кації. Він є похідним від рівня розвитку продуктивних сил і стану здо­ров'я населення, від змісту загальної і фахової освіти, професійної підго­товки, морального виховання, що відбивають цілі, кінцеву спрямованість і соціально-економічні умови формування особистості.

Потенціал суспільства залежить від якісних характеристик сукупної робочої сили, що визначають рівень розвитку здібностей до праці (про­фесійної майстерності, інтелекту, творчої активності, мобільності) і специфіку найважливіших соціальне формуючих рис членів суспільства (відповідальності, ретельності, дисциплінованості, ініціативності, організаторських здібностей та ін.).

При визначенні величини потенціалу і його використання важливо правильно вибрати показник виміру. Як основний показник обсягу за­стосовується чисельність, а показник використання — людино-година. Дослідження показують, що різниця в оцінці витрат праці в промисло­вості країни за величиною відпрацьованих людино-годин і середньооблікової чисельності працівників знаходиться в межах 15%. Отже, показник середньооблікової чисельності працівників, що є змінною величиною, не може бути еталоном при оцінці величини потенціалу, тому при аналізі динаміки його можна застосовувати тільки з поправочними коефіцієнта­ми. А оскільки такі коефіцієнти розробити дуже важко, необхідно знайти новий об'ємний показник.