Наймані працівники в системі соціально-трудових відносин

Одним із основних і найбільш масових суб'єктів соціально-трудових відносин, як уже зазначалося, є наймані працівники та їхні представницькі органи (до 90% економічно активного насе­лення має статус найманого персоналу). Наймані працівники є найбільш незахищеною стороною соціально-трудових відносин порівняно з роботодавцями.

Найманий працівник - це фізична особа (громадянин), яка пере­буває у трудових відносинах із роботодавцем на підставі укладеного трудового договору (контракту) та безпосередньо виконує тру­дову функцію відповідно до існуючих регламентів.

6 жовтня 1990 p. на 1-му з'їзді профспілок на базі Укрпрофради було утворено Федерацію незалежних профспілок України (ФНПУ). Головною рисою цього об'єднання було проголошення незалеж­ності від державних органів, ВЦРПС.

У 1992 p. на 2-му позачерговому з'їзді ФНПУ було переймено­ване на Федерацію профспілок України (ФПУ), прийнято статут і програму її діяльності, принципи розвитку профспілкового руху.

У травні 1991 p. утворено Всеукраїнське об'єднання страйкових комітетів (ВОСК), яке потім змінило назву на Всеукраїнське об'єднання солідарності трудівників (ВОСТ). Через його розкол у 1995 p. утворилося ще Всеукраїнське профспілкове вільне про-фоб'єднанння солідарності трудівників (ВП ВОСТ).

Нині в Україні структура суб'єктів соціальне трудових відно­син, що представляють інтереси найманих працівників, є такою. На рівні підприємства суб'єктом виступає сам працівник, як носій первинного права у стосунках із роботодавцем. Другим суб'єктом є організація найманих працівників - місцева організація проф­спілки в особі профспілкового комітету. Крім профспілок, інтереси найманих працівників можуть представляти ради трудових колек­тивів, окремі працівники, яким делеговано частину повноважень колективу.

* На територіальному рівні суб'єктом соціально-трудових відно­син, що представляють інтереси найманих працівників, є їхні орга­нізації та об'єднання ~ профспілки.

* На районному, міському рівні представництво найманих пра­цівників здійснюється численними організаціями профспілок.

* На галузевому рівні наймані працівники мають свої представ­ницькі органи (галузеві профспілки).

* На національному рівні інтереси найманих працівників пред­ставляє декілька десятків профспілкових об'єднань, галузевих і фахових профспілок.

Найактивнішими серед галузевих профспілок в Україні є профспілки працівників вугільної промисловості (ППВП) та гірничорудної галузі (НПГ).

У недержавному секторі економіки найбільшим профспілковим об'єднанням є Федерація профспілок працівників кооперативних та інших форм підприємництва.

Базове профспілкове право - право на свободу асоціацій (об'єд­нань) та право на колективні переговори відображене в конвенціях МОП № 87, 98, 154. Профспілкові права містяться в Загальній декларації прав людини, що прийнята Генеральною Асамблеєю 00Н 10 грудня 1948 p., право на страйк в Європейській соціальній хартії та Міжамериканській хартії соціальних гарантій.

В Україні основними нормативними актами, що регламентують діяльність профспілок, є:

Конституція України; Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»; Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»; Кодекс законів про працю; закони України «Про колективні договори і угоди», «Про оплату праці», «Про охорону праці», «Про зайнятість насе­лення» та ін.