ОРТОДОНТИЧНІ АПАРАТИ ДЛЯ УСУНЕННЯ ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК

Незнімні апарати (мал. 50, а—в). При смоктанні язика на перші чи другі верхні молочні моляри виготовляють кільця, припасовують їх і знімають зліпок верхньої щелепи. Потім відливають модель. За кресленням, нанесеним лікарем на моделі, із дроту діаметром 1—1,2 мм вигинають решітку (грати), яка відповідає формі і рельєфу твердого піднебіння на ділянці фронтальних зубів, не доводячи її на 1—1,5 мм до поверхні слизової оболонки (гіпсу моделі). Решітку припаю­ють до опорних кілець. Апарат відбілюють, обробляють, полірують і передають лікарю для фіксації цементом до опорних зубів. При прокладанні язика між зубними рядами (уразі відкритого прикусу) до кілець або коронок на опорних зубах приварюють опорну піднебінну дугу. Останню виго­товляють із дроту діаметром 1,5 мм за формою кривизни зубного ряду. Дугу розміщують на відстані 1 — 1,5 мм від піднебінної поверхні зубів і краю ясен. До піднебінної дуги приварюють упор для язика.

При смоктанні нижньої губи виготовляють кільця на молочні моляри (перші, другі). До них з вестибулярного боку

Мал. 50. Апарати для усунення шкідливих звичок: а — в — незнімні; г — знімні

припаюють дугу діаметром 1—1,2 мм, яка відступає від вести­булярної поверхні нижніх передніх зубів поблизу їх різального краю на 4—5 мм. Дріт дуги стовщують біля нижніх передніх зубів нашаруванням самотверднучої маси, утворюючи пелот. При смоктанні верхньої губи чи підкладанні під щоку протягом сну кулачка подібний апарат виготовляють на верхній зубний ряд. Такі апарати рекомендується робити знімними, використовуючи фіксатори Нападова.

Знімні апарати (мал. 50, г). За зліпком верхньої щелепи відливають модель, вигинають і укріплюють на моделі воском утримуючі кламери. При смоктанні язика на передній ділянці твердого піднебіння на базисі моделюють гофровану (хвиле­подібну) поверхню, а при звичці прокладати язик між зубними рядами роблять упор для язика. Упор моделюють із воскової базисної пластинки за формою язикової поверхні нижніх зубів і альвеолярного відростка на відстані 1—1,5 мм від них і закінчують на 2—3 мм вище від дна порожнини рота при зімкнутих зубних рядах. В упорі роблять відповідне язиковій

вуздечці заглиблення. Частіше упор вигинають із ортодонтичного дроту. Виготовлення апарата за­кінчують заключним моделюван­ням, заміною воску на базисну пластмасу, обробкою і поліруван­ням. Для усунення шкідливих звичок

Мал. 51. Апарат Айзенберга — Гербста

застосовують також стандартні і індивідуальні вести­булярні пластинки. Усуненню шкідливих звичок може спри­яти застосування лікувальних апаратів.