Знешкодження і переробка шкідливих відходів виробництва

Відходи, що утворюються в промисловому, виробництві, бувають газоподібні, у вигляді рідини чи тверді і містять в собі органічні та неорганічні речовини.

Рідкі виробничі відходи - це, в основному, стічні води. Вони поділяються на дві основні категорії: забруднені і незабруднені (умовно чисті). Забруднені стічні води, в свою чергу, підрозділяються на 3 групи:

1) переважно органічними домішками (деякі виробництва чи цехи харчової промисловості);

2) переважно неорганічними мінеральними домішками(підприємства м'ясної, рибної, молочної, мікробіологічної промисловості);

3) мінеральними і органічними домішками (підприємства фармацевтичної та медичної промисловості, заводи по виробництву цукру, консервів, хлібобулочних виробів).

Повітряне середовище забруднюється також різними газоподібними відходами виробництва, серед яких найбільш широко розповсюджені гази: окис вуглецю, сірчистий ангідрид і оксид азоту, пара (наприклад, вуглеводнів і різноманітний пил органічного і неорганічного походження).

Згідно з гігієнічною класифікацією неутилізовані промислові тверді відходи поділяються на шість категорій: І - практично інертні; II - органічні речовини, що біологічно окислюються і легко розкладаються; II! - слаботоксичні малорозчинні у воді, в тому числі при взаємодії із органічними кислотами; IV - нафтомаслоподібні, не підлягають регенерації відповідно до діючих вказівок; V - токсичні із слабим забрудненням повітря; VI - токсичні.

Відповідно до класифікації, на підприємстві слід передбачити всі заходи щодо скорочення і знешкодження відходів і викидів виробництва шляхом їх переробки чи утилізації.

Головним напрямком в усуненні шкідливої дії на навколишнє середовище промислових, в тому числі токсичних відходів, є їх використання у виробничих циклах, тобто організація маловідхідних та безвідхідних виробництв. Але в ряді випадків для нейтралізації промислових відходів необхідно обладнувати спеціальні споруди і встановлювати коштовне та енергоємне обладнання.

Ділянки для відвалів чи звалищ відходів виробництва розташовують за межами території підприємств, населеного пункту і охоронної зони джерел водопостачання за узгодженням із місцевою Радою і з місцевими органами Державного санітарного нагляду.

Місця для збирання і зберігання відходів виробництва, що вміщують збудників захворювань, сильно діючі хімічні чи радіоактивні речовини, що не піддаються попередній нейтралізації, знешкодженню і дезодорації, повинні мати пристрої, що повністю виключають забруднення ґрунту, підземних вод і атмосферного повітря і ізолюються від доступу сторонніх осіб.

Місця для збирання, сортування і короткочасного зберігання відходів виробництва на території підприємства призначаються на спеціально обладнаних для цього ділянках чи в ізольованих спеціальних приміщеннях.

Деякі види твердих промислових відходів внаслідок їх токсичності необхідно обов'язково знешкоджувати.

Вибір методу знешкодження відходів визначається їх хімічним складом, кількістю, агрегатним станом і вимогами, що висуваються до вторинних продуктів.

В залежності від виду сполуки всі методи знешкодження і переробки промислових відходів можуть бути розділені на дві основні групи. До першої групи входять методи, призначені для переробки та знешкодження неорганічних сполук, до другої - органічних.

Оскільки в промисловій практиці до складу відходів частіше входять і органічні і неорганічні сполуки, то, очевидно, для їх переробки і знешкодження слід використовувати методи обох груп. При переробці чи знешкодженні відходів намагаються отримувати вторинні продукти, які можуть бути потрібними в народному господарстві. Для цього застосовують, як правило, не один, а кілька методів у послідовності, визначеній технологією знешкодження чи переробки. Кількість-таких технологічних рішень процесу знешкодження дуже велика. Для того, щоб вибрати метод і технологію, потрібно: а) дати оцінку їх технологічної ефективності із врахуванням небезпеки хімічних сполук, що викидаються; б) визначити галузі раціонального використання кожного методу чи групи методів; в) дати економічну оцінку їх ефективності.

Відомо, що при знешкодженні відходів знищити їх неможливо. І завжди крім потрібних вторинних продуктів утворюються побічні, які вимагають інших методів переробки.

З метою створення малок чи безвідхідних виробництв необхідно знати, що являє собою кожний метод переробки чи знешкодження відходів і як він відповідає основній меті - захисту біосфери. В основі такого комплексного підходу покладені такі принципи: а) спеціалізація зібрання і транспортування відходів в залежності від властивостей сполук, методу знешкодження і переробки; б) поєднання локальних, специфічних методів знешкодження з методами багатоцільового призначення; в) отримання малотоксичних чи нетоксичних вторинних сполук, які є продуктами для народного господарства чи сировиною для промисловості.