Граматичний і семантико-граматичний рід іменників

Відповідно до способів вираження родових значень категорія роду має два різновиди – граматичний рід і семантико-граматичний (лексико-граматичний) рід.

Граматичний рід – різновид загальної категорії, родове значення іменників якого не залежить від лексичного, не випливає з реальних особливостей позначуваних предметів, понять та явищ, не пов’язане зі статтю людей, тварин, а виражається граматичними засобами спільно із словотвірними.

Виявляється граматичний рід в іменниках усіх лексико-граматичних розрядів, зокрема в істотових і неістотових. Наприклад, у неістотових власних іменниках (чудова Вінниця – жін. р., прекрасний Херсон – чол. р., миле Синельникове – сер. р.); у неістотових загальних конкретних іменниках (новий годинник – чол. р., нова сукня – жін. р., гарне село – сер. р.); в абстрактних іменниках (великий страх – чол. р., тендітна ніжність – жін. р., велике горе – сер. р.); у істотових загальних іменниках-назвах людей (невдаха – жін. і чол. р., п’яниця – жін. і чол. р ., задавака – жін. і чол. р.); у істотових загальних іменниках-назвах тварин (молодий слон (самець і самка), сірий вовк (самець і самка), високий верблюд (самець і самка) – чол. р.). Це свідчить, що в українській мові родова диференціація в більшості іменників побудована на граматичних ознаках слова, а не на реальних ознаках предметів, понять, явищ, позначених іменниками. Тому на матеріалі сучасної мови не можна пояснити історичне походження категорії роду.

Граматичному роду іменників протиставляється семантико-граматичний рід.

Семантико-граматичний рід – різновид загальної категорії, родове значення якого залежить від лексичного значення (стать, вік істот тощо), що зумовлює граматичну форму іменника.

Кожна група назв істот чи неістот позначається іменниками певного роду, напр.: істоти чоловічої статі – іменниками чоловічого роду (вчитель, ланковий, Дубровський); істоти жіночої статі – іменниками жіночого роду (учителька, ланкова, Дубровська); назви малят, недорослих істот – іменниками середнього роду (малятко, дитя, мишеня); невідмінювані назви рік – іменниками жіночого роду (ріка По, ріка Колорадо); невідмінювані назви міст – іменниками середнього роду (місто Болнісі, місто Туапсе, місто Поті).

Іменники семантико-граматичного роду становлять незначну кількість слів. У них родове протиставлення виражається за допомогою лексичної семантики та суфіксів: чоловік – жінка, хлопець – дівчина, бугай – корова; киянин – киянка, тракторист – трактористка, заєць – зайчиха, тигр – тигриця.

Родові значення таких іменників є компонентами лексичних значень і безпосередньою основою їх розмежування. Лексичним (семантичним) ознакам іменника підпорядковані граматичні, які їх супроводжують.

Наявністю в українській мові істотових іменників, рід яких зумовлений статтю істот, не можна аргументувати думку про зумовленість категорії роду в мові поняттям статі, оскільки це часткове явище не є регулярним граматичним правилом і тому не спроможне пояснити більшість мовних фактів.

Більшість іменників розподіляється за родами залежно від характеру основи і системи флексій.