Завдання державного земельного кадастру

Основними завданнями ведення державного земельного кадастру є:

а) забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки;

б) застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок;

в) запровадження єдиної системи земельно - кадастрової інформації та її достовірності[103].

Кадастрові дані складають зміст державного земельного кадастру і повинні задовольняти певним умовам, без дотримання яких кадастр не може виконувати завдання, які покладені на нього. Основними завданнями ведення державного земельного кадастру є:

а) забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки. Основна вимога до успішного ведення земельного кадастру — повні дані про правовий, природний і господарський стан земель, тобто такі, які охоплюють собою всі землі в державі і які дають уявлення про всі притаманні їм найважливіші властивості та ознаки.

Дані земельного кадастру, відображаючи загальне уявлення про всі землі відносно їх розміру, розподілу по категоріях, угіддях, власниках і землекористувачах, разом з тим повинні бути диференційованими в залежності від категорій земель і характеру відомостей, які в них містяться.

З метою забезпечення повноти відомостей про земельні ділянки потрібно встановити, хто володіє, користується земельною ділянкою, на який строк вона надана, яка площа земельної ділянки, склад угідь, якісний стан земель і порівняльна їх цінність.

Достовірна і повна інформація про земельні ресурси сприятиме збільшенню надходження до державного та місцевих бюджетів коштів від плати за землю, організації її раціонального використання та охорони, оперативному регулюванню земельних відносин, обґрунтуванню розмірів плати за землю, реформуванню земельних відносин та впровадженню регульованого ринку землі.

б)застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок. Знімальні роботи при відмежуванні в натурі меж земельних ділянок, для складання кадастрових планів виготовляються в єдиній умовній системі координат для того, щоб на їх основі можна було зробити обґрунтовані висновки, зіставити всі отримані кадастрові дані та звести їх у певну систему.

В умовах включення землі в систему ринкового обігу все частіше йдеться про необхідність подальшого розвитку земельного кадастру, що дасть можливість ідентифікації земельних ділянок. Ідентифікація земельної ділянки — це встановлення тотожності (ідентичності) земельної ділянки на основі певних ознак і особливостей, які відрізняють її від тієї або іншої ділянки( А.П. Гетьман, М.В Шульга, 2002).

Можливість ідентифікації земельної ділянки засновується на комплексі ознак, які індивідуалізують ділянку. Комплекс цих ознак створює неповторність, яка дозволяє виділити кожну земельну ділянку. Індивідуа­лізація земельної ділянки — це визначення її розмірів, меж і місцеположення. Ідентифікація земельної ділянки дуже важлива з метою забезпечення захисту прав на землю, гарантій для здійснення та активізації угод з земельними ділянками, надходження регулярних платежів за землю. Державний земельний кадастр повинен забезпечити органи державної влади інфор­мацією про стан земель, а також задовольнити інформаційний попит на ринку нерухомості.

в)запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності. Державний земельний кадастр ведеться за єдиною для України системою на базі нормативних документів, затверджуваних Держкомземом. Одним із принципів ведення кадастру є зіставлення кадастрових даних як в розрізі адміністративно-територіальних одиниць, так і з даними про землю, які містяться в кадастрах інших природних ресурсів (лісовому і водному кадастрі, кадастрі родовищ і проявів корисних копалин). Зіставлення ка­дастрових даних визначається єдністю методів ведення кадастру на всій території країни за єдиною системою на основі нормативних документів, затверджених Держкомземом.

Необхідно, щоб відомості всіх розділів кадастру були об'єктивними і достовірними, відповідали фактичному стану земель і їх використанню. Об'єктивність і достовірність кадастру, підтримка його даних на рівні су­часності забезпечуються безперервністю кадастрових робіт, проведенням топографо-геодезичних, картографічних робіт, ґрунтових, геоботанічних, радіологічних, лісотипологічних, містобудівних та інших обстежень і розвідувань, реєстрацією права власності на землю, права користування землею і договорів на оренду землі, обліком кількості та якості земель, бонітуванням ґрунтів, зонуванням територій та економічною оцінкою землі. Оперативність і точність даних земельного кадастру забезпечується використанням аерокосмічних зйомок та застосуванням методів дистанційного зондування земної поверхні[1] (ДЗЗ).

Для оперативного оновлення земельно-кадастрових відомостей використовуються матеріали поточних обстежень, зйомок та моніторингу земель. Всі кадастрові відомості про землю оформляються в спеціальній базі даних періодично оновлюємої на основі документації, яка щорічно складається. За своєю формою земельно-кадастрова документація може бути текстовою і картографічною із застосуванням сучасних технічних систем[2]. Склад і форми земельно-кадастрової документації уніфіковані і затверджуються Держкомземом.

г) економічна оцінка земель — це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та доходність з одиниці площі. Вона дає кількісну характеристику ґрунтової родючості, яка об'єктивно склалася, за економічними показниками. Економічна оцінка землі повинна з достатньою точністю відобразити відмінності в якості земель з точки зору економічної родючості при досягнутому рівні інтенсивності землеробства. Дана оцінка землі повинна враховувати необхідність раціонального використання не тільки земель сільськогосподарського призначення, а й всього земельного фонду;

ґ)грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою створення умов для економічного регулювання земельних відносин при передачі земель у власність, у спадщину, під заставу, при даруванні, купівлі-продажу земельної ділянки та права оренди, визначенні ставок земельного податку, ціноутворенні, обліку сукупної вартості основних засобів виробництва, визначенні розмірів внеску до статутних фондів сільськогосподарських підприємств, спільних підприємств, акціонерних товариств, об'єднань, кооперативів.

Грошова оцінка землі є вихідною базою для здійснення операцій із земельними частками (паями), ринкова ціна яких визначається на основі співвідношення попиту і пропозиції, а також для встановлення стартової ціни земельних ділянок несільськогосподарського призначення при їх продажу на конкурентних засадах.

д) державна реєстрація земельних ділянок являє собою складову частину автоматизованої системи державного земельного кадастру, яка складається з комп'ютерної бази даних, що містить відомості про складання та видачу державних актів на право приватної власності на землю, на право постійного користування землею та договорів оренди землі, порядок, функціонування і ведення якої встановлює Держкомзем України¹.

Таким чином, всі роботи при меліорації ландшафту невідривно зв¢язані з державним земельним кадастром і здійснюються із застосуванням
ГІС-технологій [134].

Контрольні запитання:

1. Дати визначення терміну земельний кадастр.
2. Охарактеризувати державний земельний кадастр в широкому і вузькому значенні.
3. Для ведення яких кадастрів є основою Державний земельний кадастр?
4. Охарактеризувати призначення земельного, меліоративного та інших кадастрів для прийняття управлінських рішень.
5. Які операції охоплює державний земельний кадастр в широкому значенні?
6. Чим визначається продуктивність і прибутковість земель?
7. На які органи влади покладається ведення кадастрів?
8. Що Ви розумієте, обговорюючи взаємозв¢язок землевпорядкування, земельного кадастру і ландшафтних меліорацій?
9. Яка різниця між термінами: ландшафт, агроландшафт, земля?
10. Охарактеризувати основні причини вторинного засолення і осолонцювання ґрунтів, ерозії ґрунтів.
11. Які Ви знаєте меліоративні заходи при охороні і раціональному використанні ландшафту?
12. В чому полягає найважливіше значення земельного кадастру?
13. Охарактеризувати основні завдання ведення державного земельного кадастру.
14. Чому сприяє достовірна і повна інформація про земельні ресурси?
15. Що таке ідентифікація земельної ділянки?
16. Що таке індивідуалізація земельної ділянки?
17. Для чого потрібна ідентифікація земельної ділянки?
18. Якими показниками характеризується стан земель, ґрунтів?
19. Чим забезпечується об’єктивність і достовірність кадастру?
20. Дайте визначення терміну моніторинг земель.
21. Що є вихідною базою для здійснення операцій із земельними частками (паями)?
22. Охарактеризувати функції Деркомзему України.

Питання для самостійної роботи по вивченню матеріалу підрозділу 3.5:

Для поглиблення знань щодо особливостей землевпорядкування в умовах меліорованих ландшафтів доцільно опрацювати питання, викладені в літературі [134, стор. 119-198].

3.6. Рекомендації щодо організації практичного навчання з курсу "Ландшафтні меліорації"