Реальне курсове проектування: сутність і змістовні аспекти

Мета курсового проектування – набуття практичних навичок виконання реальних проектів комплексної меліорації і ландшафту з розробкою однієї з технологій меліорації ландшафту.

Об'єктом проектування є земельна ділянка площею близько 200 га, що розташована в межах одного із зрошуваних або осушуваних масивів України.

На кафедрі сільськогосподарських меліорацій Херсонського ДАУ розроблено 40 варіантів таких ділянок (М 1:10 000, при проектуванні можливо збільшити масштаб, наприклад 1:5000) і відповідна база реальних даних за результатами вишукувань і досліджень для індивідуальної проектної роботи студентів що мають прив’язку до зрошуваних осушуваних масивів (рис. 1.23), і відповідні методичні розробки у вигляді практикуму з ландшафтних меліорацій. табличній формі Для кожного із варіантів завдання на курсове проектування в табличній формі додаються такі вихідні дані: зрошуваний масив, область, район, проблеми сучасного стану ландшафту і в першу чергу грунтів (підтоплення, вторинне засолення, осолонцювання грунтів, їх деградація, водна та вітрова ерозія, дефіцит або погана якість зрошуваної води тощо). Вищеназвані проблеми підкріплюються базою даних фактичних показників меліоративного режиму, які одержані в результаті досліджень і вишукувань ХДАУ або при аналізі літературних джерел, публікацій вчених України в умовах різних ландшафтно-меліоративних умов (див. бібліографічний список).

Мета проекту – вивчити стан ландшафту як об’єкту сільськогосподарського використання, визначити його проблеми та розробити комплекс ландшафтних меліорацій і меліоративну технологію.

Задачі проекту:

1 – визначити сучасний стан ландшафту зрошуваного (осушуваного) масиву і ділянки (згідно варіанту);

2 – виявити для вивчаємих ландшафтів актуальні еколого-меліоративні та економічні проблеми, які знижують ефективність сільськогосподарського виробництва на масиві та окремій ділянці;

3 – на основі аналізу спеціальної літератури визначається бажаний стан ландшафту на ділянці та шляхи його досягнення;

4 – розробляється технічний проект системи комплексної меліорації ландшафту на ділянці, включаючи техніко-економічне обґрунтування;

5 – розробляється технологія меліорації одного із елементів системи комплексної меліорації ландшафту (приклади проектів технологій: використання дренажних вод горизонтального або вертикального дренажу; крапельного зрошення однієї або кількох сільськогосподарських культур; використання для зрошення підземних або поверхневих, стічних або скидних вод; боротьба з ерозією ландшафту; вторинним засоленням і осолонцюванням грунтів; підтопленням території (дренаж); меліорації поливної води, ландшафтної архітектури і дизайну тощо).

Таким чином, курсовий проект складається із двох основних частин:

1 – вивчення стану ландшафту і проектування комплексу заходів щодо його меліорації;

2 – розробка технології меліорації ландшафту.

Графічний ілюстративний матеріал проекту (1 – 2 листа А1) вміщує: креслення, схеми, геологічні і гідрогеологічні розрізи, таблиці (бази даних), графіки, діаграми, результати розрахунків, техніко-економічних рішень, обґрунтування запроектованої технології меліорації ландшафту, її алгоритму.

В результаті роботи студент розробляє реальний проект комплексної меліорації ландшафту земельної ділянки і однієї з новітніх меліоративних технологій. Доцільним є об'єднання на базі даного курсового проекту і його розділів зусиль викладачів-фахівців з різних напрямів гідромеліоративної науки і практики: меліоративної гідрогеології і грунтознавства, екології, економіки водного господарства, зрошуваного землеробства, проектування зрошувальної і дренажної мереж, організації гідромеліоративних робіт, охорони праці, системного аналізу, геоінформаційних технологій тощо.

В цьому випадку курсовий проект є реальним, міждисциплінарним, дійсно комплексним і може, при відповідному доопрацюванні, вийти на рівень бакалаврського дипломного (випускного) проекту для захисту на Державній екзаменаційні комісії з метою одержання кваліфікації "технолог-гідротехнік". Приклади тематики курсового і дипломного реального проектування наведені нами в навчально-методичному посібнику "Дипломне проектування в вищих навчальних закладах Мінагрополітики України" [148].

3.6.2. Навчальна практика з меліорації ландшафту (модуль 4)

Навчальна практика проводиться в період роботи над модулем 3 навчальної дисципліни ландшафтні меліорації впродовж п'яти навчальних днів (54 години).

Мета практики: ознайомитися з реальними ландшафтами в регіоні діяльності університету, елементами цих ландшафтів, ландшафтно-меліоративними системами, еколого-меліоративними і економічними проблемами їх сільськогосподарського використання та шляхами їх вирішення.

Навчальна практика здійснюється кожною академічною групою (або підгрупою) окремо у вигляді виїздних турів за відповідними маршрутами. Студенти одержують програму практики з відповідними маршрутами.

Наприклад, для студентів 4 курсу гідромеліоративного факультету Херсонського ДАУ розроблені такі маршрути:

Тур 1: Херсон (ХДАУ) – пойма р. Інгулець –Каховський гідровузол (Управління та головні споруди Північно - Кримського і Каховського магістральних каналів) – Інформаційно-консультаційний центр "Системи зрошення" Херсонського облводгоспу - Каховська гідрогеолого-меліоративна експедиція – виробнича база Ново - Каховського державного агротехнічного коледжу – фермерські ділянки крапельного зрошення садів, виноградників, овочевих культур (на відкритому і закритому грунті) –приклади фертигації, лісомеліорації – ХДАУ. Час маршруту: з 7⁰⁰ до 19⁰⁰ год (12 годин);

Тур 2:ХДАУ – Інститут землеробства південного регіону УААН – ділянки зрошення Інгулецької зрошувальної системи (приклади роботи дощувальної техніки: вітчизняної традиційної і зразків новітньої дощувальної техніки, горизонтального дренажу) – гідротехнічні споруди Інгулецького магістрального каналу – Головні насосні станції Інгулецької та Явкинської зрошувальних систем – Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи – ХДАУ. Час маршруту: з з 7⁰⁰ до 19⁰⁰ год (12 годин);

Тур 3:ХДАУ – гідротехнічна споруда – міст через р. Дніпро (протяжність споруди – 13 км) – крапельне зрошення – меліорація поймених земель р. Дніпро – Інститут південного овочівництва і баштанництва – ділянки крапельного зрошення для різноманітних сільськогосподарських культур – Краснознам'янський магістральний канал – вертикальний дренаж - рисові зрошувальні системи – Інститут рису УААН - єдина в світовій гідромеліоративній практиці закрита чекова зрошувальна система В.Й. Маковського (343 С – М) – ХДАУ. Час маршруту: з 7⁰⁰ до 19⁰⁰ год (12 годин);

Тур 4:ХДАУ - водоочисні споруди Херсонського виробничого управління водопроводно-каналізаційного господарства – лабораторія контроля якості води – біологічні пруди – каналізаційні насосні станції перекачки стічних вод – гідропарк – заплавний ландшафт - приклади ландшафтної архітектури і ландшафтного дизайну в парках і скверах м. Херсону (пішоходні маршрути) – ХДАУ. Час маршруту: з 7⁰⁰ до 17⁰⁰ год (10 годин).

На маршрутах виїздних турів студенти вивчають приклади і стан основних ландшафтів Південного регіону України (природних, природно-технічних, урбанізованих, паркових тощо), фотографують і описують їх, здійснюють відбори проб води і грунту на аналіз, який потім виконують в проблемній науково-дослідній лабораторії еколого-меліоративного моніторингу сухостепових агроекосистем ХДАУ. На підготовку звіту студентів по практиці відводиться 8 годин самостійної роботи. Результати звіту обговорюються на семінарі і доповідаються на науково-практичній конференції "Стан ландшафту і шляхи його меліорації в Південному регіоні України".