ЗАКЛЮЧЕННЯ

Всі види сільськогосподарських гідротехнічних меліорацій постійно або періодично впливають на ландшафт, особливу роль при цьому відіграють. зрошення і осушення як радикальні фактори зміни водного і сольового балансу. Зміна еколого-меліоративних і агромеліоративних умов агроландшафту, в свою чергу, викликає позитивні або негативні наслідки у господарській діяльності та здоров'ї людини. Фрідріх Енгельс відмічав, що людина в процесі діяльності вносить зміни в природу ",…примушує її служити своїм цілям, панує над нею. Але це складається з того, що ми, на відміну від усіх інших істот, вміємо пізнавати її закони та вірно їх використовувати. Не будемо, однак, дуже зваблюватися нашими перемогами над природою, за кожну з таких перемог вона помститься . Кожна з цих перемог має, правда, в першу чергу, ті наслідки, на які ми розраховували, але у другу і третю чергу зовсім інші, непередбачені наслідки, які дуже часто знищують значення перших" (К.Маркс і Ф.Енгельс. Соч., т.20, с.495-496).

В зв'язку з цим комплексна меліорація ландшафту повина базуватися на розумінні і використанні законів природи, особливо в умовах інтенсивного зрошення. Одними з основних принципів ландшафтних меліорацій повинні бути попереджуюче та оперативне управління, попереджуючий та адаптивний меліоративний режим. При розробці принципів попереджуючого управління ландшафтом слід аналізувати соціально-економічні та екологічні реалії і потреби суспільства та можливості переводу ландшафту до іншого більш оптимального стану; прогнозувати, найближчі та віддалені у часі і просторі післядії переводу ландшафту в інший стан при тих або інших умовах використання або при різних навантаженнях, неоднакових режимах та різних методах і способах впливу; виконувати вибір методів і способів впливу, визначати параметри і норми впливу, еколого-меліоративного стану агроландшафту, розраховувати можливі та допустимі наслідки. Рішення задач комплексного, опереджуючого управління меліорованими ландшафтами вимагає точних знань про інваріант ландшафту, закономірності самоорганізації, функціонування, динаміки, розвитку і еволюції ландшафтів, їх стійкості до різного роду впливів зрошення, дренажу та інших меліоративних заходів, про водний, сольовий і поживний баланс, об'єм обміну речовинами, енергією та інформацією, родючість грунтів.

В процесі формування меліоративного режиму, його регулювання та оперативного управління необхідним є постійний моніторинг відповідності фактичного еколого-меліоративного стану ландшафту нормативним або запроектованим параметрам, регулювання і забезпечення проектного науково-обгрунтованого меліоративного режиму за допомогою технологічних процесів зрошення і дренажу, агротехнічних технологій та прийомів (склад сільськогосподарських культур, строки сівби, внесення добрив і меліорантів, системи захисту рослин, зменшення концентрацій забруднення тощо).

Оперативний меліоративний режим зрошуваних ландшафтів повинен здійснюватись в системі землекористування, сільського господарства і базуватися на організації спостережень і контролю, на впровадженні системи комплексного еколого-меліоративного моніторингу. В основу меліоративного режиму повинні бути покладені агроекосистемні принципи і методи адаптивного управління складною природно-технічною ландшафтно – меліоративною системою на кожному з етапів її розвитку і еволюції із застосуванням відповідних геоінформаційних систем і технологій (ГІС-технологій).

Даний навчальний посібник адресований студентам, аспірантам і науково-педагогічним працівникам вищих аграрних навчальних закладів, фахівцям, які займаються розробкою проектів і заходів з вирішення проблем меліоративного режиму в умовах зрошення та питаннями меліорації ландшафтів. Меліорація ландшафтів є важливою складовою частиною антропогенної діяльності з раціонального водо- і землекористування, економіки природокористування та охорониі навколишнього природного середовища.

Наша задача – створити умови, щоб ландшафт майбутнього не став «terra incognita», а був культурним ландшафтом за нормативами світових вимог як результат науково-обгрунтованого, екологічно і економічно збалансованого адаптивного меліоративного режиму та природокористування і розвитку сільськогосподарських територій. Меліорації агроландшафту повинні являти собою постійно здійснюємий процес - агроландшафтинг.

[1] Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок використання апаратури супутникових радіонавігаційних систем під час проведення топографо-геодезичних, картографічних, аерофотознімальних, проектних, дослідницьких робіт і вишукувань та кадастрових зйомок».

[2] Програма створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру. Затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 1355 під 02.12.1997 р. № 1075 бід 13 липня 1998 р.