Основні терміни і визначення ГІС-технологій при їх застосуванні при меліорації ландшафтів

Антропогенний вплив (антропогенний прес) –будь – який вид господарської діяльності людини по відношенню до природи.

База даних, БД (data base) – сукупність даних, організованих за відповідними правилами, які установлюють загальні принципи описання, зберігання та маніпулювання даними.

База знань, БЗ (knowledge base) – сукупність знань про деяку предметну область, на основі яких формуються наукові, методологічні та технологічні підходи до тих чи інших завдань.

Банки даних - інформаційні процеси централізованого зберігання тематичних даних, які вміщують зафіксовані значення безпосередніх характеристик (вимірів) стану та умов функціонування різних компонентів природно – агромеліоративних геосистем.

Водогосподарський моніторинг (ВГМ) -підсистема моніторингу меліорованих земель (ММЗ), яка охоплює спостереженнями складові природно – технічних геосистем, що характеризують фактори зовнішнього і, насамперед, техногенного впливу на геосередовище, технічний стан зрошувальних систем і водогосподарських об’єктів, стан водних ресурсів, забруднення та якість поверхневих, поливних і дренажно – скидних вод, рентабельність водогосподарських об’єктів, меліоративних заходів і технологій.

Водні ресурси – придатні для використання запаси поверхневих і підземних вод певної території. Розглядаються в основному прісні води річок, озер, боліт, водосховищ, льодовиків, грунтові і підземні води.

Геосистема -матеріальний об’єкт (або клас полігеокомпонентних систем), що складається із взаємозумовлених і взаємопов’язаних у розташуванні природних та техногенних компонентів, які розвиваються у часі як частина цілого. Основними підсистемами природно – технічних геосистем є геологічне середовище, атмосфера, поверхнева геосфера, біота, об’єкти техносфери.

Геологічне середовище (геосередовище) -багатокомпонентна динамічна система, що охоплює верхню частину літосфери, яка знаходиться під техногенним впливом; основними її складовими (компонентами) є гірські породи, ґрунти, підземні води, рельєф та геоморфологічна будова, форми прояву геологічних, інженерно – геологічних і ґрунтоутворювальних процесів.

Геоінформаційна система (ГІС, GIS) -комп’ютерна система для збору, перевірки, інтеграції та аналізу просторово – часової інформації, що являє собою набір підсистем збору, збереження та вибірки даних, маніпулювання даними та аналізу; виведення та представлення просторово - координованої інформації (картографічної та атрибутивної у вигляді таблиць, діаграм, моделей тощо).

Геоінформаційно технологія (ГІС - технологія) -комп’ютерна технологія вводу, збереження, обробки і подання просторово–розподілених даних.

Довкілля (навколишнє середовище) -середовище існування та виробничої діяльності людини; система взаємопов’язаних природних та антропогенних об’єктів.

Еколого – меліоративна стійкість земель щодо зрошення -здатність геологічного середовища протистояти впливу зрошувальних меліорацій.

Еколого – меліоративний моніторинг (ЕММ) -підсистема моніторингу меліорованих земель (ММЗ), яка охоплює спостереженнями ті компоненти природно – меліоративних геосистем, що характеризують геологічне середовище як літогенну основу ландшафтів і агроландшафтів, еколого – меліоративний стан земель та їхню стійкість, стан забруднення ґрунтів і підземних вод, геоекологічниі і ґрунтоутворювальні процеси.

Еколого – меліоративний стан (ЕМС) земель -комплексна характеристика геологічного середовища, що зазнало впливу зрошувальних меліорацій, на певні проміжки часу.

Зрошення земель -штучне зволоження ґрунту для підвищення його родючості.

Зрошувані землі -землі, на яких є постійна або тимчасова зрошувальна мережа, пов’язана з джерелом зрошення, водні ресурси якого забезпечують полив цих земель.

Зрошувальна система -гідромеліоративна система для зрошення земель.

Землі сільськогосподарського призначення -землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково – дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

Ієрархія геосистем -структурна та функціональна супідрядність геосистем різного рівня організації, яка базується на картографічному виявленні їхньої просторової мозаїки.

Інформації інтелектуальні – вкладення ресурсів в навчання, підготовку персонал, одержання ліцензії і «ноу-хау», сумісні наукові розробки.

Інформаційне забезпечення -сукупність масивів інформації (бази знань, баз даних, банків даних та інших структурних наборів даних), систем кодування, класифікації, оцінювання і відповідної документації, що обслуговує систему обробки даних (поряд з програмним та апаратним забезпеченням).

Інформаційно – довідкова інформація -загальнодовідкова інформація щодо об’єктів дослідження, умов ведення контролю у різних природно – меліоративних регіонах, (позиційні коди, каталоги, кадастри тощо), організована за тематичними модулями.

Інформація –(від лат. Information – роз’яснення) – нові відомості про оточуючий світ, які одержані в результаті взаємодії з ним. В процесі використанні інформація (І) може бути об’єктом зберігання, передачі та перетворення.

І– є важливою складовою природних систем, тому що живі організми здатні переробляти І та формувати на цій основі свою поведінку. Весь розвиток людства являє собою результат освоєння і переробки І, яка одержується з оточуючого середовища і накопичується суспільством.

Ландшафт – однорідна за умовами розвитку природна система (природний територіальний комплекс будь – якого рангу).

Моніторинг земель -це система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.

Моніторинг меліорованих земель (ММЗ) -бгатоцільова спостережно – інформаційна система, що включає одержання та обробку даних про стан меліорованих і прилеглих до них земель, водогосподарських об’єктів і діючих технологій зрошуваного землеробства; оцінку і прогноз негативних процесів, обґрунтування заходів для її попередження та ліквідації.

Меліорація -галузь народного господарства, яка охоплює питання поліпшення природних умов земель, що використовуються.

Меліоровані землі -землі меліоративного фонду, на яких здійснюється меліорація.

Охорона природи -система заходів, спрямована на підтримку раціональної взаємодії між діяльністю людини і навколишнього природного середовища, що забезпечує зберігання і поновлення природних багатств, раціональне використання природних ресурсів, попереджає прямий і побічний вплив результатів діяльності суспільства на природу і здоров’я людей.

Охорона водних ресурсів -заходи, спрямовані на збереження кількості і якості поверхневих і підземних вод.

Піксел (pixel, pel) – синонім пел, піксель – скорочено від англ. “picture element” (“елемент зображення”) – елемент зображення, найменша із його складових, яка одержується в результаті дискретизації зображення (розбивки на неделимі в подальшому елементи – ячейки або точки растру), які характеризуються прямоугольною формою та розмірами, які визначають просторове розрішення зображення.

Поверхнева гідросфера -гідрографічна мережа постійних або тимчасових водотоків, річок, озер, боліт тощо на будь – який території, що формує умови поверхневого стоку, систему базисів ерозії, зон живлення та розвантаження підземних вод тощо.

Показники еколого – меліоративного стану (ЕМС) земель -параметри та їхні критерії, що характеризують еколого - меліоративний стан (ЕМС) земель (гідрогеологічні, інженерно – геологічні, грунтово – меліоративні, забруднення ґрунтів і вод).

Проектинг – система проектування, яка включає проектний підхід і проектний аналіз при управлінні проектами.

Проект – (від англ. – project) – це те, що задумується, замислюється або планується, наприклад – велике підприємство, ГІС (управління водними, земельними ресурсами) тощо.

Проектний аналіз – частина проектного управління, що вивчає сукупність методів і прийомів, за допомогою яких можливо розробити оптимальний проект документально та визначити умови його успішної реалізації.

Ресурси – речовини або об’єкти, які необхідні організму для підтримання нормального існування, зросту і розмноження, одержання матеріальних і духовних благ.

Ресурси водні – складова частина відновлюваних невичерпних природних ресурсів, які придатні для використання води (всі види гідросфери).

Ресурси земельні– біосферне чи природно-соціальне утворення, яке характеризується ознаками просторового та інтегрованого характеру – протяжністю, рельєфом, ґрунтовим покривом, біотою, а також є об’єктом господарської діяльності людини.

Управління природним середовищем, ландшафтом – регуляція людиною кількості і співвідношення компонентів, які створюють середовище та співвідношення інтенсивно і екстенсивно експлуатуємих територій з метою створення природно-територіальних комплексів, здатних до саморегуляції або вимагаючи мінімальних вкладень засобів, матеріалів і енергії для максимального виходу продукції, а також збереження екологічної рівноваги.

GPS – Global Positioning System (GPS-system) – Глобальна система позиціонування, супутникові системи позиціонування – технологічні комплекси, які призначені для позиціонування об’єктів. Використовується в геодезії, картографії, географії, землеустрої, Земельному Кадастрі, сільському господарстві, меліорації, водному господарстві та інших сферах. Перевагою GPS є глобальність, оперативність, всепогодність, оптимальна точність, ефективність [134].

 

Контрольні запитання:

1. Чому у ГІС так багато визначень?

2. Навести приклади визначень ГІС і пояснити в чому є різниця.

3. Наскільки важливе місце мають визначення ГІС в роботі початківця і досвідченого фахівця ГІС?

4. Які Ви знаєте підсистеми ГІС? Назвіть ряд прикладів.

5. Де і яким чином використовують ГІС?

6. Що було движучою силою при створені перших ГІС? Чому їх так важко створювати на початковому етапі?

7. Які основні аналітичні можливості присутні у сучасних ГІС?

8. Назвіть 5 основних складових ГІС?

9. Чи є різниця між геотронікою та геоінформатикою?

10. Хто, в основному, використовує ГІС? В чому причина популярності ГІС?

11. Який компонент із складових ГІС є найбільш цінним?

12. Назвіть основні види ГІС для меліорації ландшафтів.

13. Чому для користувачів ГІС у всіх галузях науки, техніки, економіки обов'язкове знання професійної англійської мови для ГІС?

14. Які питання вивчає наука геоінформатика?

15. Що таке database, GPS, БД, БЗ?

16. Яка мова є професійною для користувачів ГІС?

 

 

Завдання для самостійної роботи при опрацюванні матеріалу розділу 2:

 

Самостійно опрацьовуються теми:

1. Дослідження параметрів і характеристик меліоративного режиму агро ландшафту (див. 2.2.1);

2. Методика оцінки і прогнозу еколого-меліоративного стану меліорованих земель [70];

3. Організація і ведення еколого-меліоративного моніторингу [71].

4. Порядок оцінки солонцюватості грунту у зонах впливу зрошувальних системи [71];

5. Методика грунтово-сольової зйомки на зрошуваних землях [73];

6. Методика проведення комплексу моніторингових робіт у системі Держводгоспу [74];

7. Методика проведення хімічних аналізів грунту і води в лабораторіях екомоніторингу.

8. Визначення основних параметрів меліоративного режиму для ландшафтів семіарідної (степова та сухо степова зони) і гумідної зони [7, 45, 149]

9. Застосування методів моделювання і прогнозування в проектах меліорації ландшафту [51].

10. Вивчити англійську термінологію для застосування ГІС – технологій в ландшафтних меліораціях.

Кожен студент готує реферат на одну із вище приведених тем (1-9). Цей матеріал обговорюється на семінарських заняттях і в подальшому використовується в курсовому проекті з ландшафтних меліорацій, може також застосовуватися в дипломному проектуванні [148].


РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНІ ПИТАННЯ ЛАНДШАФТНИХ МЕЛІОРАЦІЙ (модуль 3)








Дата добавления: 2015-03-20; просмотров: 1659;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.013 сек.