Умови формування меліоративного режиму на зрошуваних ландшафтах України

Під меліоративним режимом (МР) зрошуваних грунтів розуміється сукупність вимог до регулюємих показників грунтоутворюючого процесу (І. П. Айдаров, 1985; , О. І. Голованов, 1986;1990). Основними умовами формування меліоративного режиму як грунтів, так і активної зони грунтоутворення агроландшафту в цілому, є гідрогеологічні і грунтові умови, а до факторів формування меліоративного режиму агроландшафтів слід віднести комплекс показників, що характеризують клімат, водогосподарські характеристики і, в першу чергу, режим зрошення, який являє собою сукупність норм, строків та кількості поливів, а також режим водовідведення при наявності дренажу.

Одним з основних методів первинного вивчення умов і факторів формування меліоративного режиму грунтів зрошуваних ландшафтів є застосування різних видів районування території. В додатках приведено ландшафтно-кліматичне та еколого-меліоративне районування України, що використовується при вивченні ландшафтів, при розробці проектів їх меліорацій [57](Додатки 1-30).

До параметрів МР відносяться: вологість корнеживного шару грунту, рівень грунтових вод, засоленість грунтів і грунтоутворюючих порід (загальна і токсична), мінералізація і хімічний склад зрошуваної, грунтової та дренажної води.

Зрошувані масиви півдня України, в основному, розташовані в межах Причорноморської западини і характеризуються кліматом сухих степів. Основні типи гідрогеологічних умов зрошуваних районів (за Д.М.Кацем) представлені на рис.2.1. [27,54]. Приклади гідрогеологічних умов ряду зрошуваних масивів України представлені нижче.

Зрошувані масиви півдня України розташовані в межах Причорноморської западини і характеризуються кліматом сухих степів. Схеми діючих зрошувальних систем показані на рисунках 1.2-1.38.

Інгулецький зрошуваний масив являє собою водороздільну рівнину (район о'). (рис.2.1). Близько 20-30% території займають поди - м'яко виражені в рельєфі зниження. Зрошувана площа 65 тис. га. До зрошення грунтові води були розвинуті спорадично - у виді верховодки у подах. Після зрошення глибина залягання грунтових вод в основному досягала 1-3 м, мінералізація до 5-10 г/л. Аналогічні гідрогеологічні умови властиві Нижнє-Дністровскому масиву, який зрошується з 1969 року [24].

Краснознам'янський зрошуваний масив розташований на І-ІІІ терасах р. Дніпро, рельєф яких ускладнений подами. У 1966 році зрошувалося 63 тис. га. Типи гідрогеологічних умов - і^¢, і^¢¢ та с.

Масив Кам'янський Под знаходиться на ІІ надзаплавній терасі р. Дніпро (район і^¢, і^¢¢). Зрошувана площа 17,4 тис. га.Каховський зрошуваний масив займає водороздільну рівнину річок Дніпро та Молочна, ускладнену подами. Зустрічаються типи гідрогеологічних умов - н^¢, н^¢¢,о^¢, о^¢¢ і с. Будівництво зрошувальних систем розпочате в 1968 році.

Зрошувані масиви в зоні Північно-Кримського каналу характеризуються різнорідними геоморфологічними умовами. За матеріалами Укрдіпроводгоспу, виділені слідуючі райони: Присивашсько-Приазовська лесово-акумулятивна рівнина; Присивашська акумулятивна слаборозчленена рівнина; Центральна смуга підвищена слабо расчленена рівнина; Тарханкутське підняття ерозійно-денудаційна рівнина (тип умов а); Керченський півострів - зі складними та різнорідними гідрогеологічними умовами. Мають перевагу типи умов - н^¢, н^¢¢ и с.

Для більшості ландшафтів зрошуваних масивів України характерний широкий розвиток зон низької природної дренованості. Так, дуже слабка дренованість і безстічність притаманні для всієї Каховської, Верхньо-Рогачикської та Інгулецької систем, для 93% території Краснознам'янської системи. Тому в цих умовах необхідні своєчасні меліоративні заходи, що попереджують підйом грунтових вод, підтоплення, заболочення та вторинне засолення зрошуваних земель.

При підготовці меліоративного проекту необхідно описання основних властивостей вивчаємого ландшафту зрошуваного масиву, його грунтових, кліматичних, гідрогеологічних та геоморфологічних умов. Для цього необхідно проаналізувати всі типи гідрогеологічних умов зрошуваних районів. У процесі опису ландшафту слід дати відповіді на питання:

- до якого агрокліматичного району території України відноситься вивчаємий зрошуваний масив;

- визначити середню кількість атмосферних опадів за рік та розподіл їх за періодами року;

- визначити до якої зони зволоження відноситься вивчаємий зрошуваний масив;

- оцінити складність гідрогеологічних та інженерно-геологічних умов;

- визначити до якої гідродинамічної зони за природною дренованістю відноситься вивчаємий зрошуваний масив;

- визначити і охарактеризувати основні види ландшафтів, які зустрічаються на території вивчаємого масиву.

Далі в навчальному посібнику приведені відомості, які характеризують основні умови і фактори формування меліоративного режиму грунтів і агроландшафтів на ряді зрошуваних масивів України.

Завдання для самостійної роботи:

В курсовому проекті основним методом вивчення стану агроландшафту є районування території. При цьому рекомендується застосування картографічного матеріалу [57], наведеного в додатках 1 – 30.

Вивчаючи агроландшафт відповідного зрошуваного (осушуваного) масиву (див. рис. 1.23) і сільськогосподарської ділянки, яка розміщена на ньому, слід надати відповідь (в табличній формі) на слідуючи питання:

1. вид (або види) ландшафтів, в умовах яких розташована гідромеліоративна система (рис. 1.23, додаток 1); 2. характеристика геологічних умов (додаток 2);

3. тектонічні умови (додаток 3); 4. характеристика четвертинних відкладів (додаток 4); 5. геоморфологічні умови (додаток 5); 6. кліматичні умови (додаток 6); 7. характеристика внутрішніх вод і повеней (додаток 7); 8. характеристика підземних вод (додаток 8); 9. характеристика грунтів (додаток 9); 10. характеристика фізико – географічних умов (додаток 10); 11. характеристика природно – сільськогосподарських умов (додаток 11); 12. характеристика агропромислового комплексу (додаток 12); 13. характеристика загального забруднення довкілля (додаток 13); 14. агроекологічна оцінка грунтів (додаток 14); 15. характеристика несприятливих природно – антропогенних процесів (додаток 15); 16. характеристика біопродуктивності земельних угідь (додаток 16); 17. характеристика радіаційної забрудненості грунтів (додаток 17); 18. забрудненість грунтів важкими металами (додаток 18); 19. характеристика стійкості грунтів до забруднення (додаток 19); 20. імовірнісна оцінка антропоекологічного ризику за сумарною щільністю радіаційної забрудненості території (додаток 20); 21. характеристика підземних вод (додаток 21); 22. характеристика біогеної активності радіонуклідів (додаток 22); 23. характеристика радіаційної забрудненості території (додаток 23); 24. характеристка забрудненості території цезієм -137 (додаток 24); 25. характеристка забрудненості території стронцієм -90 (додаток 25); 26. характеристика техногеного навнтаження на природне середовище (додаток 26); 27. характеристика забрудненості природного середовища (додаток 27); 28. характеристика урбанізованості території (додаток 28); 29. характеристика анторпогеної зміненості ландшафтів (додаток 29); 30. харктеристика соціально – економічної освоєності території (додаток 30). Можливо доповнити інформацію з інших літературних джерел. Надається узагальненя (обсягом 2 -3 стор.) про інтегровану характеристику стану агроландшафту вивчаємого масиву і ділянки, проблем , шляхів, видів, методів, способів та технологій меліорації ландшафту.

1. Інгулецький, Явкинський та Дунай-Дністровський зрошувальні масиви являють собою водороздільні рівнини.
2. Краснознамянський зрошувальний масив розташований на терасах р.Дніпро, включає поди.
3. Масив Камянський Под знаходиться в умовах заплавної лівобережної тераси р. Дніпро.

Рис. 2.1 Типи гідрогеологічних умов зрошуваних масивів України

4. Каховський масив займає водорозподільну рівнину річок Дніпра та Молочної ускладнену подами:
5. Зрошувальні масиви в зоні Північно-Кримського каналу.
Умовні позначення:   1- суглинки; 2 - гравійно-галечникові відкладення; 3 –водоопірнірні породи; 4 - дочетвертинні породи різного складу; 5 - нисхідні токи води; 6 - суглинки, глини, супісі; 7 – піски; 8 – неогенові породи, вапняки; 9 - рівень грунтових вод; 10 - висхідні токи напірних вод.

Рис. 2.1 Типи гідрогеологічних умов зрошуваних масивів України (продовження)
2.2.2. Гідродинамічні зони природної дренованості агроландшафтів